Курсовая работа: Особливості експертизи овчино-шубних виробів

Курсовая работа: Особливості експертизи овчино-шубних виробів

УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України

кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

К У Р С О В А    Р О Б О Т А

На тему:

„Особливості експертизи овчино-шубних виробів ”

(робота виконана на матеріалах салону – магазину „Стиль” м. Полтава)

Виконав

студент 4 курсу

групи

ПОЛТАВА 2007

ПЛАН

Вступ

1.         Значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів

2.         Класифікація овчино-шубних виробів

3.         Показники якості та методи їх визначення

4.         Дефекти овчино-шубних виробів

5.         Організація та порядок проведення експертизи овчино-шубних виробів

6.         Оформлення результатів експертизи

Висновки та пропозиції

Література

Додатки

ЗМІСТ

Стор.

Вступ……………………………………………………………………………….4

1.         Значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів........6

2.         Класифікація овчино-шубних виробів........................................................9

3.         Показники якості та методи їх визначення...............................................12

4.         Дефекти овчино-шубних виробів..............................................................16

5.         Організація та порядок проведення експертизи овчино-шубних виробів....................................................................................................................19

6.         Оформлення результатів експертизи........................................................23

Висновки та пропозиції........................................................................................25

Література..............................................................................................................27

Додатки..................................................................................................................28

ВСТУП

Товари, як відомо, характеризуються сукупністю споживчих властивостей, обуславливающих здатність  виробів задовольняти потреби певної половозрастної групи людей або категорії споживачів в захисті організму від несприятливих дій зовнішнього фізичного середовища і естетичні запити, витікаючі з особливостей соціального середовища, в якому відбувається життєдіяльність людини.

Овчино-шубні товари мають багато позитивних властивостей, завдяки яким вони користуються хорошим попитом серед споживачів. Сировиною для виробництва овчино-шубних товарів є шкури домашніх і диких тварин.                                   Овчино–шубний напівфабрикат є виробом і забарвленими шкурами грубошерстных овець різних порід, а також овець, одержаних від схрещування першого покоління маток грубошерстных порід з тонкорунними і напівтонкорунними баранами. Кожева тканина у них міцна, чиста, відшліфована, рівномірно забарвлена, м'яка, нежирна.

Шкури овець романовской, російської, степової, монгольської і інших порід використовують для пошиття верхнього одягу і головних уборів кожаною тканиною назовні, а волосяний покрив йде всередину одягу.Тому цей одяг має хороші теплозахисні властивості.

Овчино-шубні вироби завоювали велику частину світового ринку,адже їх використовують у кожній країні. Але, як ми знаємо, якість цих виробів (як і будь-яких інших) не є досконалою, тому ми і вивчаємо особливості експертизи цих виробів.

      Метою курсової роботи є Визначення особливості експертизи овчино-шубних виробів на матеріалах магазину «Стиль»

Завдання роботи. Для вирішення поставленої мети в роботі розглянуті наступні завдання:

·          Вивчення значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів;

·          Вивчення класифікації овчино-шубних виробів;

·          Вивчення показників якості та методи їх дослідження;

·          Вивчення дефектів овчино-шубних виробів;

·          Ознайомлення з організацією та порядком проведення експертизи овчино-шубних виробів;

·          Навчитися оформляти результати експертизи.

За результатами курсової роботи ми плануємо розробити висновки і пропозиції направлені на подальше удосконалення формування асортименту овчино-шубних виробів, за матеріалами комерційної діяльності магазину «Стиль» м. Полтава.

1. ЗНАЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ У ПІДВИЩЕННІ ЯКОСТІ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

 Якість товару є однією з його основоположних характеристик, що надають вирішальне вплив на створення споживчих переваг і формування конкурентоспроможності. Це обумовлено суттю категорії якості.

Якість – сукупність характеристик об'єкту, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і пропоновані потреби. Звичайно потреби виражаються через певні характеристики на основі встановлених критеріїв, які формулюються у вигляді вимог до якості.

Вимоги до якості – вираз певних потреб або їх переклад в набір кількісно або якісно встановлених вимог до характеристик об'єкту, щоб дати можливість їх реалізації і перевірки.

 Показник якості – кількісний і якісний вираз властивостей продукції (або товару). Кожен показник має найменування і значення.

Товарознавча експертиза-дослідження партії товару з наданням компетентного заключення. Здійснюється як оцінка експертом основних характеристик товарів, а також їх змін у процесі товаропросування для прийняття рішень, видачі незалежних і компетентних висновків, які являються кінцевим результатом.

Обєкт експертизи-споживні властивості товарів і їх показники, які визначають ефективність використання виробів за призначенням, їх соціальну значимість, практичну корисність, нешкідливість при експлуатації таін.

Експертиза відіграє велику роль у формуванні якості будь-якого товару. Так і для овчино-шубних виробів вона необхідна.Адже з допомогою експертизи ми можемо визначити всі недоліки товару, які безпосередньо впливають на якість товару.

До чинників, що впливають на якість товарів, відносять чинники, що формують якість, чинники, сприяючі збереженню якості і чинники, сприяючі поліпшенню якості.

Чинники, що формують якість включають:

-           якість початкової сировини;

-           якість проектування;

-           якість виготовлення.

        До овчино – шубної сировини відносять шкури грубошерстных овець різних порід,

шкури морських і річкових звірів – шкури тварин, що мешкають в морях, океанах, річках.

Овчино – шубний напівфабрикат є виробленими і забарвленими шкурами грубошерстных овець різних порід, а також овець, одержаних від схрещування першого покоління маток грубошерстных порід з тонкорунними і напівтонкорунними баранами. Кожевна тканина у них міцна, чиста, відшліфована, рівномірно забарвлена, м'яка, нежирна.

Шкури овець романовской, російської, степової, монгольської і інших порід використовують для пошиття верхнього одягу і головних уборів кожевой тканью назовні, а волосяний покрив йде всередину одягу. Це головна відмітна особливість смушковий – шубних виробів від виробів виготовлених хутровий – хутряних напівфабрикатів.

Якість проектуваннятакож відіграє важливу роль у формуванні якості овчино-шубних виробів. Тому експертиза може виявляти відхилення навіть і у самому проектуванні товару. ле найбільше на якісь товару впливає саме процес його виготовлення, під час якого і зявляється найчастіше той чи інший дефект (впливає на якість).

Як ми бачимо, від дефектів того чи іншого процесу виготовлення залежить і якість цього товару. Тому експертиза і займається саме виявленням цих відхилень,а також запобігає виходу неякісного товару на торговий ринок.

Заперечення значення товарознавчої експертизи і невикористання її для управління якістю і асортиментом призводить до виробництватоварів, що не користуються попитом у споживачів, а це призводить до невиправних втрат.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

Овчино-шубні вироби класифікують за багатьма ознаками, так як вони мають дуже широке використання.Такі вироби можуть використовувати різні групи населення, з різними доходами, різних вікових категорій. Тому можна із впевненістю сказати, що овчино-шубні вироби може використовувати кожна людина [5;7].

Класифікація:

1. За половіковими ознаками:

-           жіноча;

-           чоловіча;

-           підліткова;

-           дитяча.

2. По характеру обробки кожевой тканини:

-           шліфований наппан;

-           без обробки під велюр;

-           з водостійким латексним покриттям (наппан) кожевой тканини;

-           з обробкою кожевой тканини під велюр.

3. По характеру забарвлення:

-           натурального забарвлення;

-           фарбовані.

4. По вигляду:

-           пальто;

-           півпальто;

-           піджаки;

-           жакети;

-           жилети;

-           кожухи;

-           кожушки.

5. По фасону:

-           однобортні;

-           двобортні.

6. Формою:

-           строга;

-           спортивна;

-           фантазі.

7. По силуету:

-           прилеглий;

-           напівприлеглий;

-           прямою;

-           вільний (трапецивидный).

8. За формою коміра:

-           комір-капюшон;

-           стійка;

-           звичайний прямій;

-           звичайний з лацканами;

-           відкладний;

-           шалевий.

9. По крою рукавів:

-           вшивные;

-           реглан;

-           цельнокройные.

10. По вигляду кишень:

-           внутрішні;

-           зовнішні.

11. За формою кишень:

-           круглі;

-           квадратні;

-           овальні.

12. По обробці манжета:

-           хутрово-хутряна обробка;

-           без обробки.

13. По вигляду застібки:

-           блискавка;

-           гудзики;

-           гачки.

14. За кольором волосяного покриву:

-           однотонна   натуральна;

-           фарбована;

         -    багатотонна з нанесенням різних малюнків.

15. По вигляду сировини:

-           тонкорунна;

-           напівтонкорунна;

-           напівгрубошерстная.

16. За способом обробки внутрішнього волосяного покриву:

-           односторонній;

-           двосторонній.

17. По тону забарвлення:

-           пастель;

-           яскраві.

3. ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ТА МЕТОДИ ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

Якість овчино– шубного напівфабрикату оцінюють наступними методами: органолептичним, досвідченим носінням, інструментальними (лабораторними) [1;3;7].

Органолептична оцінка якості здійснюється шляхом ретельного огляду, розтягування, вигинання і обмацування шкури, для чого запрошують досвідчених фахівців і робытникыв. Дуже часто об'єктивна оцінка якості товару співпадає з органолептичною.

Інструментальні методи оцінки якостей включають  мікроскопічний, хімічний, физико – механічні аналізи.

Мікроскопічний аналіз. За допомогою мікроскопа на зрізах кожевой тканини вивчають сплетення колагенових волокон, кут нахилу пучків, їх звитість і ступінь розділення на тонші волокна, що необхідне для правильного проведення процесів вироблення хутряного напівфабрикату.

Хімічний аналіз. За допомогою хімічного аналізу визначають кількісний вміст в шкурі вологи, золи, жирових речовин, кислоти (окремо для кожевой тканини і волосяного покриву).

Ці показники регламентуються Гостами і обов'язкові при випуску хутряного напівфабрикату певного хімічного складу, оскільки від них залежать носкість, придатність до виготовлення, зберігання виробів і тд.

Зміст вологи. Вологість кожевой тканини згідно Госту не повинна перевищувати 14 – 16%. Підвищений вміст вологи обважнює шкуру і при зберіганні може викликати зміну білків. Низький вміст вологи в напівфабрикаті робить його жорстким, малопластичним. Вміст в шкірках великої кількості хлориду натрію приводить до підвищення вологості, оскільки сіль притягає вологу.

Кількість вологи визначають по засобом висушування навішування зразка шкірки в сушильній шафі при температурі 100 – 105С до постійної маси. Зміст вологи виражають у відсотках до початкового навішування:

W – вологість %;

Зміст жиру залежить від виду сировини. Збільшення кількості жиру підвищує стійкість напівфабрикату до дії води, при цьому кожевая тканина – пластичніша і м'якша. Кількість жиру визначають для кожевой тканини і волосяного покриву роздільно шляхом екстрагування органічними розчинниками в спеціальних апаратах і подальшої сушки при температурі 100 – 102С в сушильній шафі.

Розроблений новий метод прискореного визначення змісту жиру в нефарбованих вироблених хутряних шкірках (метод ВНИИМП), який полягає в колориметричному визначенні змісту жиру, екстрагованого розчинником, шляхом вимірювання оптичної щільності аналізованих розчинів у присутності фарбника толуидинового блакитного.

       Зміст мінеральних речовин визначають шляхом спалювання навішування досліджуваної речовини і подальшого його прожарення в печі при температурі 500 – 600С. При цьому спалюється органічна частина речовини. Зміст золи обчислюють аналогічно змісту жиру по формулі попереднього аналізу.

Фізіко – механічний аналіз. До показників физико – механічних випробувань відносять: а) для кожевой тканини: міцність при розтягуванні, пластичність, міцність лицьового шару і др.; би) для волоса: маркість, густина, стійкість до стирання, теплозахисні властивості, цветоустойчивость, пружність волосяного покриву і ін.

Естетичні показники

Для оцінки якості шубної овчини використовують також естетичні показники: блиск волосяного покриву, його колір і відтінок, м'якість, густина.

         Блиск характеризує здатність волоса відображати світлові промені. Високі відбивні здібності і сильний блиск має остюки земноводних хутрових звірів. Розрізняють наступні види блиску: сильний, середній, слабкий, матовий і склоподібний. Волосяний покрив з сильним блиском цінується вище, ніж матовий і склоподібний. Оцінка блиску проводиться органолептичним методом.

Колір і відтінок волосяного покриву. Чисті натуральні кольори волосяного покриву зустрічаються украй рідко, тому дати точний опис забарвленню надзвичайно важко. У зв'язку з цим на практиці оцінка кольору волосяного покриву дотепер дається умовно: блакитний (песець) – стосовно темно бежевого кольору з блакитним відтінком; червоний (лисиця) – стосовно рудого або навіть до коричневого кольору.

Природне забарвлення волосяного покриву з часом змінюється в результаті старіння кератину і розкладання пігменту (меланіну). Чорний колір волосся може буріти, білий стає жовтим.

Основні вимоги до якості:

·           деталі повинні бути викроєні з щільних і м'яких на дотик овчин, нормально продублених, з рівно підстриженою, міцною, такою, що не вилазить шерстю, з природним забарвленням або міцно забарвлених, рівного кольору, із знежиреною кожевой тканиною.

·           пашини і плішини повинні бути ретельно закриті нашитими або наклеєними  накладками з шубного клаптя такого ж кольору і якості, як і основні деталі.

·           загальна кількість дефектів не повинна перевищувати норми стандарту.

Оцінку якості готових овчино-шубних виробів проводять по нормативно – технічній документації – ГОСТ 5710-68, що складається з 4 основних розділів.

перший розділ містить розміри і зростання, креслення виробів з позначенням місць вимірювань окремих деталей;

другий розділ містить відомості, необхідні для визначення якості виробу, технічні вимоги до якості виробу, а також основні дані;

третій розділ включає правила прийомки та методи контролю;

четвертий розділ включає основні вимоги до упаковки, маркування та транспортування.

        В даній роботі було використано органолептичний метод оцінки якості товару. Під час органолептичної оцінки якості товару ми визначили, що дефекти займають не дуже малий відсоток від партії товару.

4. ДЕФЕКТИ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

Дефекти будь-якого виробу мають значний вплив на його якість. Їх існує дуже багато. Деякі з них представлені нижче [8]:

·                 захоплення волоса в шов при з'єднанні деталей виробів

Зовнішні ознаки: помітно переглядаються шви, особливо на виточках і окате рукавів.

Причини утворення дефекту: порушена технологія пошиття хутряних виробів; неправильний режим кушніруючої машини.

·                 грубі і нерозгладжені шви, розкол шва, пропуски

Причина утворення дефекту: неправильне захоплення в шов або нечітка робота кушніруючої машини.

·                 розриви кожевой тканини хутра, розташовані на різних ділянках вироби

Зовнішні ознаки: у місцях розривів кожевая тканина хутра не міцна, легко рветься при незначному зусиллі.

Причина утворення дефекту: сушка шкірки в напівфабрикаті проводилася поволі, у вологій атмосфері або зберігання проводилося в сирому приміщенні, що сприяло розмноженню гнильних бактерій.

·                 неоднакова підбірка шкірок в одному виробі по висоті, густині, кольору волосяного покриву і сорту

Причина утворення дефекту: при комплектуванні виробів деталі неправильно підібрані за якістю.

·                 неспівпадання поперечних швів спинки, підлога і рукавів хутряного виробу

Причина утворення дефекту: погано проведена перевірка якості хутряного скроя в пошивочно – хутряному виробництві.

·                 несиметричне розташування шкірок у виробі по малюнку і завитку

Причина утворення дефекту: неправильний підбір шкірок при пошитті виробу.

·                 зморшкуватість кожевой тканини уздовж швів виробу

Зовнішні ознаки: дрібні складки уздовж швів.

Причини утворення дефекту: нерівномірне натягнення верхньої і нижньої ділянок шкірки; з'єднання невідповідних деталей; стянутость строчкою.

·                 плями від підмочки

Зовнішні ознаки: білясті або жовтувато – коричневі плями з розпливчатими краями і запахом цвілі.

Причина утворення дефекту: тривала дія вологи на кожевую тканину хутра і тканину підкладки виробу при транспортуванні і зберіганні.

·                 плями від забруднення

Зовнішні ознаки: брудні плями різної форми, розташовані на різних ділянках хутряного верху і підкладки виробу.

Причина утворення дефекту: недбале поводження з виробом при транспортуванні і зберіганні.

·                 потертість волосяного покриву на різних ділянках виробу

Зовнішні ознаки: відсутність волоса, порушення цілісності волосяного покриву на окремих ділянках до оголення кожевой тканини.

Причина утворення дефекту: механічна дія (тертя) на окремі ділянки виробу.

       У ДодаткуА вказані орієнтовні відсотки втрати якості овчино – шубних виробів залежно від наявних дефектів. У кожному конкретному випадку (залежно від розташування дефекту, впливи його на експлуатаційні властивості і зовнішній вигляд виробу, можливості його усунення) відсоток втрати якості може бути збільшений або зменшений.

Дефекти розташовані на закритих ділянках вироби, враховуються тільки в тому випадку, якщо впливають на експлуатаційні властивості. До закритих ділянок відносяться: підкомір, підборти, підкладка, одна третина верхньої частини нижньої половинки рукавів (від лінії пройми), невидимі частини складок, підпояс, підгини низу і рукавів виробу.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ОВЧИНО-ШУБНИХ ВИРОБІВ

До магазину «Стиль» надійшла партія товару в асортименті:

Хутряні вироби:

-         пальто

-         півпальто

-         жакети

-         манто

Овчино-шубні вироби:

-         пальто

-         півпальто

-         піджаки

-         куртки

-         жилет

     При прийманні товару було встановлено 7 розірваних упаковок з чоловічими куртками. Про що відразу було повідомлено зав.магазином. Завідуюча магазином надала до торгово-промислової палати заявку про проведення експертизи (Додаток Б). Згідно з поданою заявкою було видано наряд (Додаток В), що є підставою для проведення експертизи.

     Експертиза проводилась за такими етапами: підготовчий, основний, заключний [1-7].

Підготовчий етап

Перед початком проведення експертизи розглядають підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи.

На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення експертизи:

-           заяву на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;

-           наряд на проведення експертизи (додаток В).

У заявці на проведення експертизи мають бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, одержувач, дата відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. Крім того замовник визначає мету та завдання, які ставляться перед експертом. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об’єм товарної партії та метод дослідження.

Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи звіряються дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. В даному випадку вона була передана в письмовій формі за допомогою факсу.

Другим документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації,  чи уповноваженою особою.

У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номер в «Журналі реєстрації заявок».

Видачею наряду експертна організація підтверджує правоздатність призначення експерта. Для проведення товарної експертизи призначення експерта повинно  здійснюватися в строки, погоджені із замовником. Факт видачі наряду реєструється в журналі або інформація вводиться в комп’ютерну систему.

Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представником замовника. Оформлений таким чином наряд експерт дає в експертну організацію.

Основний етап

Початком його вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки.

-           письмову заяву про виклик експерта;

-           товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість, рахунок фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;

-           завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;

-           прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем;

-           акти первинної експертизи (якщо такі є);

-           комерційні акти; акти відбору проб;

-           договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

На всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис «пред’явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.

Експерт повинен уважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. одним із способів установлення достовірності інформації є зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні. Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресною перевіркою.

Експертна оцінка – найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акта експертизи, записується експертом у робочий зошит.

При оцінці якості товарів експерт повинен погодити номенклатуру показників із замовником. Зазвичай, при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованих стандартами чи ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якості експерт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам, еталонам. При виявленні невідповідності дефектів експерт повинен показати це в робочому зошиті, а потім в акті, навіть коли це не передбачено метою експертизи.

Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі експерт має право обмежуватися оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об’єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути більшою.

Після проведення експертної оцінки починається третій заключний етап експертизи.

Заключний етап

Заключний етап – це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.

Отже, заключним етапом експертизи є оформлення акту експертизи, що розглядається в наступному питанні даної курсової роботи.

6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРТИЗИ

Після проведення експертизи, результатом її став акт експертизи (Додаток Г).

Після проведення експертом роботи, результатом експертизи став акт експертизи, який складається на бланках єдиної форми (додаток Г). Примірник акта-оригіналу експертизи має бути складений експертом власноруч або надрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих) [3;7].

За згодою із замовником акт експертизи може бути складено українською, російською мовами, або будь-якою іншою мовою.

Акт експертизи або висновок повинні складатися з трьох основних частин:

-           загальної (протокольної);

-           констатуючої;

-           заключної.

У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред’явлених документів; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи тощо; поставлені дати, а за необхідності і години початку та закінчення експертної оцінки.

Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта експертизи. У випадку відмови представників підписувати та зазначити особливу думку експерт має право оформити акт експертизи без їхніх підписів, зробивши при цьому відповідний запис в акті.

Загальну та констатуючу частину експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

Надалі експерт не має права вносити зміни без згоди цих осіб у загальну та констатуючу частини.

Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об’єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об’єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об’єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані.

Висновок має бути складений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних та об’єктивних даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідність додаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючою частиною акта експертизи.

Отже, товари (куртки чоловічі), які були направлені керівництвом магазину «Стиль» на експертизу, за висновком експерта Пархоменко О. І. відповідають вимогам стандарту та ТУ, і можуть бути допущені до подальшої їх реалізації.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дана курсова робота була виконана на матеріалах магазину «Стиль» м. Полтави. В роботі була поставлена мета – вивчення особливостей експертизи овчино-шубних виробів на матеріалах магазину «Стиль».

Для вирішення поставленої мети в роботі розглянуті наступні завдання:

·          Вивчення значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів;

·          Вивчення класифікації овчино-шубних виробів;

·          Вивчення показників якості та методи їх дослідження;

·          Вивчення дефектів овчино-шубних виробів;

·          Ознайомлення з організацією та порядком проведення експертизи овчино-шубних виробів;

·          Навчитися оформляти результати експертизи.

Проаналізувавши значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів, можна зробити висновок, що експертиза займає провідне місце у підвищенні якості товару, адже вона запобігає (в деяких випадках) виробництву товарів низької якості, чи взагалі фальсифікатів.

При проведенні класифікації овчино-шубних товарів, було встановлено, що єдиної класифікації немає. Тому, в даній роботі, було обрано  навчальну класифікацію. Адже, вона є, на мою думку, найбільш практичною. Вивчаючи дану класифікацію, можна зробити висновок, що овчино-шубні товари можуть використовуватися різними групами населення.

Щодо вивчення показників якості, можна сказати, що овчино-шубні вироби характеризуються відповідними властивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), які визначаються певними методами: органолептичні, фізико-хімічні тощо. В даному випадку використовувався органолептичний метод оцінки якості товару.

Вивчивши дефекти, можна зазначити, що в залежності від того на якій стадії вони виникли, їх поділяють на такі групи: дефекти матеріалів, виробничі, транспортування і зберігання. Тому підприємства повинні приділяти особливу увагу, забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всьому процесі товаропросування, починаючи з контролю якості використовуваної  сировини і матеріалів і закінчуючи реалізацією продукції.

В результаті експертизи якості овчино-шубних виробів, яка проводилася експертом, за заявкою керівництва магазину «Стиль», було встановлено, що партія виробів, яка була представлена для проведення експертизи, була без дефектів, незважаючи на те, що пакувальна тара була пошкоджена.

Щодо пропозицій, то для даного магазину можна запропонувати такі:

·        Для більш безпечної доставки товарів, налагодити зв’язки з іншими постачальниками, які б більш відповідально відносилися до процесу постачання товарів;

·        Збільшити кількість досвідчених товарознавців при прийманні товарів на склад, щоб забезпечити менший відсоток проходження товарів на ринок;

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.         ГОСТ 5710-68 «Одежда овчино-шубная фасонная» Технические условия;

2.         ГОСТ 9211-75 «Шкурки меховые и овчина шубная» Методы определения светостойкости окраски;

3.         ГОСТ 9209-77 «Шкурки меховые и овчина шубная» Правила приемки, методы отбора образцов и подготовка их для контроля;

4.         Лифиц І. М., Леженін Е. Д., Меркулова А. І. та ін. «Дослідження непродовольчих товрів», 1979 р.;

5.         Довідник товарознавця непродовольчих товарів;

6.         Інструкція про порядок проведення товарознавчої експертизи експертами Торгово-промислових палат України.-К.: ТПП, 2000.-16с;

7.         Коломієць О.М., Притульська Н.В., Романенко О.П. «Експертиза товарів.»-К.: КНТЕУ, 2001.-273с;

8.         Джерела Internet.

Додаток А

Визначення втрати якості овчино– шубних виробів

Додаток Б

До Торгово-промислової Палати

м. Полтави

З А Я В К А

Магазин «Стиль» просить здійснити товарознавчу експертизу на предмет визначення якості товару

Оплату гарантуємо.

Зав. магазином Горжій Р.Г.

гол. Бухгалтер Ярмоленко А.С.

                                      ПЕЧАТКА

Додаток В

             ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА

адреса  вул. Коцюбинського-6   телефон   8(0532)52-32-02                                             факс 8(0532)55-12-31

Дата надходження заявки "10" квітня 2007 р.

НАРЯД № 714

Дата видачі "10" квітня 2007 р.

Експерт Пархоменко Олексій Ігорович

Замовник: магазин «Стиль» м. Полтави

Адреса: м. Полтава, вул. Шевченка38 телефон 8(0532)52-67-64

Товар (країна, найменування, кількість): Україна,  куртки чоловічі, 7 упаковок, по3 шт.

Місце знаходження товару: Складське приміщення магазину «Стиль»

Завдання експертизи: провести експертизу якості курток чоловічих

Печатка          Керівник підрозділу Палати  Якушев Д.М.        

Додаток Г

ПОЛТАВСЬКА ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА

адреса   вул. Коцюбинського-6  телефон 8(0532)52-32-02                         факс 8(0532)55-12-31

Дата надходження заявки "10" квітня 2007 р.

серія 14 № 235623        АКТ ЕКСПЕРТИЗИ № 714

1. Дата складання 11.04.07 Місце складання м.Полтава, магазин «Стиль»

3. Акт складений експертом Пархоменко Олексій Ігорович

4. Наряд № 714 від 10 квітня 2007 року

Експертиза проведена за участю представників:

5. Для експертизи пред'явлено: найменування товару: куртки чоловічі

Кількість (в одиницях виміру 1.): 21 Кількість згідно документів: 21

6.Завдання експертизи провести експертизу якості курток чоловічих

7.Вантажоодержувач: магазин «Стиль»

8.Постачальник(країна, інофірма): Україна, м. Харків

9.Вантажовідправник: Україна, м. Харків 

10. Виробник товару: Україна, м. Харків

11.Надані документи:рахунок фактури 2607/07

12. Контракт /договір №5656/2 дата 12.06.2006

13. "Експертизою встановлено" (констатуюча частина акта):

При експертизі якості курток чоловічих фактично дефектів не виявлено.Перевірка якості встановлювалася органолептичним методом.

Продовження п. 13 див. у "Додатку до експертизи" на __ аркушах,

який є невід'ємною частиною акта.

З викладенням розділів 1-13 акта згодні:

Представники: товарознавець Ковальов А.А.      Підпис ПІБ

                         товарознавець Козлова Т.А.         Підпис ПІБ

14. Висновок експерта: Експертизою встановлено, що 20 одиниць товару не мають жодних дефектів, що свідчить про те, що товар можна допускати в реалізацію. 

Дата початку експертизи товару 11.04.07

Дата закінчення експертизи товару 11.04.07

 Експерт________ ПІБ Пархоменко Олексій Ігорович

Акт зареєстрований (назва ТПП): Полтавською Торгово-промисловою палатою

Дата 11.04.07

Акт без автентичної

печатки недійсний 

                                        М.П.