Дипломная работа: Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

Дипломная работа: Вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічне відділення

Кафедра рослинництва

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАЄТЬСЯ

Зав. кафедри, професор

_____________ О.І. Зінченко

„___” ____________ 200__ р.

Дипломна робота

Умань - 2007 р.

Зміст

ВСТУП

На даний час кукурудза - одна з найпоширеніших культур у  світовому рослинництві, займає третє місце після пшениці і рису. Універсальність її полягає в тому, що використовується як кормова, технічна та харчова культура.

Одержання стабільно високих врожаїв зерна  кукурудзи є актуальним для сільського господарства України та інших країн.

Кукурудза в Україні традиційно є цінною продовольчою культурою. Вона все ширше використовується у харчовій промисловості, насичуючи ринок сучасною корисною і високоякісною продукцією. Високо ціняться такі продукти харчування, як кукурудзяне масло, крупа, борошно, крохмаль, глюкоза, спирт, кукурудзяні пластівці, баранці, консервоване зерно тощо. Все більше значення ця культура займає у фармацевтичній промисловості, зокрема, кукурудзяні маточки, проро-щені зародки, каротиноїди.

Найбільш цінний корм – зерно кукурудзи, яке містить 9-12 % білків, 65-70 % вуглеводів, 4-8% олії, 1,5 % мінеральних речовин.

Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією забезпечує вихід з 1 га понад 6,5 тис. кг. корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну.

На даний момент селекціонери працюють над виведенням високо- олійних форм кукурудзи. Вже є форми з вмістом олії в зерні понад 15 %.

Важливе значення кукурудза має як просапна культура, вона є гарним попередником для ярих зернових культур, сприяє очищенню полів від бур'янів.

У Реєстрі сортів рослин України в останні роки збільшилась частка вітчизняних гібридів.

Для прогнозованого впливу на продуктивність цієї культури виробничник повинен чітко уявляти як той чи інший агроприйом вплине на ріст і розвиток рослини. Серед факторів , що забезпечують високий урожай кукурудзи значне місце займають просторове і кількісне розміщення рослин на  площі, а також технологічні прийоми, спрямовані на реалізацію генетичного потенціалу кукурудзи в Південному Лісостепу України. Це має велику цінність, тому що в комплексі досліджуються ширина міжрядь та густота посіву, що має на меті скоротити енерговитрати та підвищити рентабельність вирощуваної продукції.

Розділ  1

вплив прийомів догляду на ріст, продуктивність та урожайність кукурудзи на зерно

(Огляд літератури)

Основу виробництва кукурудзи в Україні становить вирощування гібридів, більшість з яких є простими міжлінійними, при цьому виникає проблема довготривалого вирощування гібридного насіння.

Одним  з основних шляхів підвищення врожайності та зниження собівартості насіння є підвищення густоти вирощування рослин. Однак при цьому необхідно пам’ятати, що за надмірного загущення рослин погіршуються елементи структури врожаю та якість насіння. Тому вивчення реакції кукурудзи до загущення та ширини міжрядь є дуже актуальною задачею рослинників.

Оптимальна густота рослин є одним з найважливіших факторів для одержання високих урожаїв кукурудзи [1].

1.1. Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах

За даними Блиева С.Г. [2], що проводив свої досліди в зоні Кабардино-Балкарії при густоті посіву 100 тис. рослин на 1 га та ширині міжрядь 70 см спостерігався найвищий урожай, який склав 108,6 ц/га, що на 44 % перевищував контроль (40 тис. рослин на 1 га). При густоті посіву нижче 70 тис. рослин на 1 га суттєвого приросту урожаю не спостерігалося. Але не завжди густота рослин впливає на урожай, так за даними досліджень, що проводились в республіці Білорусь, де вирощували ранньостиглі та середньостиглі гібриди кукурудзи було отримано урожай зерна 110 ц/га, при густоті рослин 50 тис./га, все було пов’язано з сумою ефективних температур, які склали 950-970 0С [3,4].

Дослідами, які були проведені в Тамбовській області було доведено, що оптимальною густотою для даної зони є густота у 80 тис. рослин на 1 га, тому, що з зменшенням густоти до 60 тис. га урожайність також знизилась до 47-51 ц/га [5,6,7]. Але  у Ставропольському краї дослідниками Кравцовим І.А. та Федоткіним І.В. [8] Були отримані протилежні викладеним вище дані, вони використовували два гібриди NT 1C та Таіс М. Густота посіву коливалася від 40 до 100 тис. рослин на 1 га. Так при густоті 40 тис. рослин на 1 га – з NT 1С отримали 23,6 ц/га зерна, а при густоті 100 тис. – лише 23,1 ц/га [9,10].

Цікаві досліди були закладені в Краснодарському краї, де вирощували кукурудзу на зерно на гребенях, що були сформовані восени. Дослід закладався з густотою посіву 40, 50 та 60 тис. рослин на 1 га, приріст врожаю відповідно збільшувався на 4,0; 4,2; 4,5 ц/га, виявилось, що переваги вирощування кукурудзи на гребенях проявились у тому, що вони весною набагато краще прогрівалися, що і дало бажаний результат [11, 12, 13].

За дослідженнями Телиха К.М. [14], який проводив свої дослідження на ранньостиглих гібридах кукурудзи було встановлено, що вірогідність достигання з них качанів до повної стиглості складає 90-95 %. При посіві середньоранніх гібридів з густотою більше 70 тис. рослин на 1 га, необхідно підвищити дози мінеральних добрив, щоб знизити негативну дію загущення. Для збільшення продуктивності ранньоспілих гібридів густоту посіву можна збільшити до 90-100 тис. на 1 га, при такій густоті досягається урожайність на рівні 90 ц/га [15].

1.2 Вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи

Існує різноманітність реакцій генотипів кукурудзи на загущення і можливість відбору форм, що не знижують врожайність з збільшенням густоти стояння до певної межі, тому дослідні установи випробовували окремі лінії і гібриди при різній густоті [16, 17].

Рослини кукурудзи, як і інші однорічні культури, мають свій обмежений ріст, тобто припиняють лінійний ріст на час дозрівання при будь-якому поєднанні агротехнічних і метеорологічних умов. Різними науковцями вивчався вплив густоти на ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Так, висота рослин з збільшенням густоти від 20 до 40 тис/га зменшувалась у гібридах Краснодарський 440М на 8,7 см, у Одеського 50М – на 6-8 см [18].

У батьківських форм гібридів РОСС 209 МВ і Краснодарський 382 МВ – Риф МВ і Кряж МВ зі збільшенням густоти стояння рослин з 30 до 60 тис./га висота стебла збільшувалась відповідно на 18 і 21 см.

При загущенні продуктивність (кількість повноцінних качанів) знижувалась, зменшувалась їх маса і маса 1000 зерен [19].

Густота посіву рослин також впливала на час цвітіння гібридів кукурудзи. При загущенні посіву цвітіння кукурудзи затримувалось. Строки та густота посіву помітно впливали на кількість качанів на рослині. Так, при густоті посіву гібриду Катерина СВ 60, 80, 100 тис./га кількість качанів в розрахунку на 100 рослин склало відповідно 83; 63; 50 шт. При густоті посіву гібриду Ньютон при такій же густоті – 79; 71; 62 шт. При цьому ступінь впливу на даний фактор залежала від погодних умов. Величина врожаю при даних густотах посіву склала: гібриду Катерина СВ відповідно: 42,4; 39,0; 31,0 ц/га, у гібриду Нютон: 42,1; 40,0; 38,3 ц/га.

Таким чином, оптимальною густотою посіву даних гібридів є густота у 60 тис. рослин на 1 га [20].

Встановлено, що різна густота стояння рослин у першу половину вегетації мало впливала на показники лінійного приросту стебла. Однак, у другу половину вегетації, при сформуванні великої вегетативної маси, початку конкуренції між рослинами, висота рослин кукурудзи збільшується пропорційно загущенню посіву [21, 22]. Це підтверджують також дослідження, що проводились при вивченні даного впливу  від загущеності посіву, дослідником Ахтирцевим М.Г. [23], який відзначив, що висота рослин, товщина стебла і площа листкової поверхні у початковий період розвитку кукурудзи (фаза 5-6 листків) не суттєво збільшувалась з підвищенням густоти стояння рослин. У пізніший період розвитку кукурудзи (фаза 10-11 листків і, особливо, цвітіння – молочна стиглість) висота стебла і площа листя збільшувалась з підвищенням густоти рослин у обох батьківських форм (Роза М і Краса М) від 40 до 70 тис./га  Збільшення висоти рослин батьківських форм у фазі цвітіння волотей зі збільшенням густоти  рослин становило відповідно 12 і 13 см.

Більшість дослідників вказує, що загущення посівів, впливаючи на ростові процеси рослин кукурудзи, відбиваються не лише на висоті рослин, але й на висоті прикріплення качана. Ці показники знаходяться у тісному зв’язку зі скоростиглістю: чим пізньостигліша батьківська форма кукурудзи і вища висота рослин, тим вище закладаються качани, таких висновків, у своїх дослідженнях, дійшов Циков В.П. [24].

Дослідження проведені  Багринцевою В.Н. [25] в Ставропольському краї показали, що вплив густоти посіву рослин на величину качанів проявлялось як в сприятливі так в несприятливі роки. При густоті посіву 100 тис. рослин на 1 га, а також при густоті 70 тис./га середньостиглих гібридів, качани були значно коротшими і з меншою кількістю зерен, ніж у випадку з густотою посіву цих же гібридів, але вже при густоті стояння 60 і 40 тис/га. Довжина качанів зменшувалась на 6-14 %, а маса їх – на 19-21 %. Крамарєв С.М., Бондар В.П. [26] у своїх дослідах з середньостиглими гібридами кукурудзи встановили, що на прикладі гібриду Дніпропетровський 345 МВ, який висівався при густоті від 30 до 80 тис./га з інтервалом у 10 тис. рослин, можна спостерігати за тим, що висота рослин і величина качанів були у певній залежності від типу гібриду. Найкращі показники були отримані при густоті стояння 60 тис./га. Вони коливалися в межах повторностей в незначній мірі в бік збільшення врожайності від 65 до 75 ц/га.

Подібні дослідження проводились і на гібриді кукурудзи NS-300, але він має відмінну толерантність до посухи і тому урожайність при посіві з густотою 55 тис/га була 95 ц/га з вологістю зерна 18 % [27].

Існують певні протиречності між залежністю висоти рослин кукурудзи і висоти прикріплення качана з загущенням посіву. В дослідженнях одних вчених-дослідників висота прикріплення качана, як і висота рослин кукурудзи, з загущенням посівів, як правило, зменшуються [28]. Хоча існують протилежні дані, згідно яких висота рослин та прикріплення качана зростає [29].

Досить непогані дослідження були проведені при закладанні дослідів за участю Толораї Т.Р., Малаканова В.П. та Корнєва В.А. [30], які в схему свого досліду включили батьківські форми середньораннього гібриду РОСС 209 МВ –материнська форма Роза М і батьківська – РИФ МВ, які висівали при густоті 55, 65, 75 і 85 тис./га; батьківські форми середньостиглого гібриду Краснодарський 382 МВ (Краса М та Кряж МВ) при густоті посіву 45, 55, 65 і 75 тис. рослин на 1 га; середньо- пізньостиглого гібриду Краснодарський 421 МВ (Крушина С та А 679 МВ) при густоті 35, 45, 55 і 65 тис. рослин на 1 га. За період трьохрічних досліджень погодні умови були неоднаковими.

Проведені досліди з вивченням впливу густоти рослин на ріст і розвиток кукурудзи різних форм стиглості показали, що ранньостиглі групи у фазі мітелки з збільшенням густоти рослин з 65 до 95 тис./га підвищували висоту стебла на 11-17 см, при цьому діаметр другого підземного міжвузля зменшився на 0,2 см. Площа листкової поверхні також зменшувалась. Фотосинтетичний потенціал збільшувався по мірі загущення посіву.

Формування качанів на 100 рослин у ранньоспілих материнських форм мало тенденцію до зниження при цьому маса виходу зерна з одного початку і маса 1000 зерен також знижувались.

Продуктивність материнських форм в залежності від густоти посіву мало неоднакові тенденції і приводиться на прикладі батьківської форми Рента М, яка показала, що з збільшенням густоти рослин від 65 до 95 тис./га висота рослин у фазі мітелки коливалась від 175 до 185 см, площа листя – від18,6 до 21,6 тис.м2/га. Фотосинтетичний потенціал посіву – від 863 до 1004 тис. м2/(га дн.).

Кількість початків на 100 рослин – від 78 до 68 штук. Маса зерна з одного початку коливалась від 80,4 до 54,1г, а маса 1000 зерен – від 243 до 234 г. Середня врожайність по роках коливалась також в залежності від густоти посіву і була в межах від 41,9 до 38,2 ц/га.

Було, в процесі довгострокових досліджень, встановлено, що продуктивність однієї рослини із збільшенням густоти рослин, як правило, знижувалось і була дещо більшою на удобреному фоні порівняно з не удобреним [ 31,32]. Досить вдало провів дані дослідження Слюдєєв Ю.А. [33] в Рязанській області. Було взято три гібриди: Порумбель 140 МВ, Порумбель 173 СВ, Нарт 150 СВ, останній гібрид використовувався і якості стандарту. Вивчення даних гібридів проводилось на  трьох фонах:

1 –контроль, без удобрення;

2 – N70P70K70;

3 – N90P90K90.

В 1999 році була спека, тому внесення добрив не дало бажаного результату. Але в послідуючі роки ефект від внесення добрив був високим. Гібриди на фоні N70P70K70 в середньому мали урожай зерна – 52,2 ц/га, що вище від контролю на 5,6 ц/га. При підвищенні дози добрив до N90P90K90 середній по роках урожай зерна знизився на 1,3 ц/га , що пояснюється тим, що використання ресурсів вологи і поживних речовин грунту на формування більшої вегетаційної маси було вищим.

Дані гібриди в середньому мали високу продуктивність при густоті 80 тис. рослин на 1 га, що склало 54 ц/га. Урожай зерна при густоті 60 тис./га був на 3 ц /га нижчим, а при 40 тис./га на 9,3 ц/га нижчим від густоти у 80 тис./га. Було також встановлено, що збиральна вологість зерна кукурудзи залежить від густоти стояння рослин. У даних гібридів, що вивчалися, при загущенні посіву збиральна вологість зерна підвищувалась. Для отримання зерна з меншою вологістю (16-18 %) рекомендується, щоб до моменту збирання врожаю густота стояння рослин була в межах від 40 до 60 тис. рослин на 1 га.

Вивчення особливостей реагування рослин на загущення посіву на фоні удобрення показало, що за підвищення рівня мінерального живлення і загущенні рослин строки дозрівання зерна, як правило, подовжуються, збільшується вилягання рослин і вологість зерна при збиранні [34, 35]. Вдало до з’ясування даного питання підійшли Орлянський Н.А. та Орлянська Н.А. [36], які вивчали поведінку кукурудзи в стресових умовах, які були отримані за допомогою загущення посіву. В 2002-2003 рр. були отримані дуже різні дані в порівнянні з 1998-1999 роками. Гібриди всіх ліній знизили урожайність при загущенні до 90 тис./га, на 5,3 ц/га, а в деяких випадках було зниження і до 10 ц/га. Однією з найважливіших причин зниження урожайності в умовах загущення виявилось полягання рослин в період вегетації в роки проведення досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га була 5,9 балів за 9 –бальною шкалою, а при подальшому загущенні посіву – 4,9 бали. Важливим також виявилось і здатність певних ліній адаптуватись до умов  штучного стресу, який було одержано за допомогою загущення посівів. В умовах сильного вилягання значно погіршились умови освітлення і вологозабезпечення.

Селекцією кукурудзи на адаптивність до загущення посіву займались Орлянський Н.А., Орлянська Н.А. та Зубко Д.Г. [37]. Польові досліди були проведені на Воронежській дослідній станції в 2002-2003 роках. Вивчались чотири гібриди з пониженою вологістю зерна при збиранні при густотах 50, 70 і 90 тис./га. Стандартом був ранньостиглий гібрид Воронежський 158 СВ, який мав саму високу вологість зерна при збиранні (22,5 %) при густоті 50 тис./га, а також більше інших збільшував її при загущенні. Інші ж три гібриди відрізнялись від гібриду Воронежський 150 СВ батьківськими компонентами, які сприяли прискореній втраті вологи під час достигання зерна. При густоті 50 тис./га вологість даних трьох гібридів коливалась від 18,8 до 19,2 %, що на 3,3-3,7 % нижче від стандарту.

Стандарт був найбільш урожайним при густоті 50 тис./га – 59,9 ц/га. Однак уже при густоті 70 тис./га він втратив свої переваги тому, що кращим тут виявився Воронежський 150 СВ (49,7 ц/га). В умовах максимального загущення урожайність чотирьох гібридів була на  рівні 43,8-44,2 ц/га. Таким чином, гібрид Воронежський 158 СВ, який був стандартом, менш стійкий до загущення посівів.

Насіннєва продуктивність ділянок, на яких вирощується кукурудза визначається поєднанням кількості утворених качанів на рослинах і їх продуктивності. При чому, на думку Азуркіна В.О. [38], на загальну кількість квіток на  качанах не впливають ні погодні умови, ні строки сівби, ні живлення рослин, оскільки цей показник є особливістю певного генотипу. Кількість качанів на рослині визначається як спадковими особливостями, так і впливом умов вирощування, причому різні сорти, лінії, гібриди по-різному реагують на ці умови. Загущення посівів призводило до зменшення кількості качанів на материнських рослинах, їх озерняністю, маси і виходу зерен з качана. Разом з тим, при загущенні посівів до певних меж хоча і знижується індивідуальна продуктивність рослин, але значно збільшується кількість продуктивних рослин на одиницю площі, що й призводить до підвищення врожаю [39, 40].

Густота рослин кукурудзи сильно впливає на  вологозабезпеченість. Рослини в найбільш загущених посівах запаси метрового шару грунту на розвиток вегетативних органів в основному використовують в першу половину вегетаційного періоду. Кризовий, щодо вологозабезпеченості період  у кукурудзи починається після утворення 12-13 листків у середньоранніх і середньостиглих та 14-15 – у середньопізніх і пізньостиглих гібридів. На час утворення качанів вологозабезпеченість рослин різко погіршується, що при загущенні посівів призводити до гальмування ростових процесів, зниження інтенсивності фотосинтезу, і в результаті, до зниження продуктивності рослин. На удобреному агрофоні волога витрачалась економніше, хоча витрата її загальної кількості у зв’язку з потужним розвитком рослин була більшою, ніж на неудобреному. Найнижчий коефіцієнт водоспоживання відмічався при густоті рослин, що забезпечує найбільш високий урожай зерна [41, 42].

Незалежно від морфологічних особливостей гібридів, зі збільшенням густоти рослин їх індивідуальна продуктивність знижується. Для гібридів та інбредних ліній кукурудзи встановлена закономірність: чим ранньостигліша форма, тим менше знижувалась її продуктивність при збільшенні густоти стояння рослин і деяке загущення посівів відповідало більш доцільному поєднанню індивідуальної продуктивності рослин з кількістю їх на одиниці площі, при якому забезпечується максимальний урожай зерна. Цього твердження дотримувались і його перевірили на практиці дослідники-кандидати сільськогосподарських наук АрхипенкоО.М. , АртюшенкоА.О. , Кухарчук О.І. [43].

Багатьма науковцями відмічено, що в процесі виробництва кукурудзи потрібно досягати оптимальної густоти, яка відповідає генотипу окремих гібридів і інбредних ліній. Особливо важливо для врожаю кукурудзи вибрати для кожного гібрида відповідну густоту, яка дає змогу досягати максимальної врожайності. При загущенні рослин від мінімального показника індивідуальна продуктивність їх знижується незначно, що в поєднанні зі збільшенням кількості рослин на одиниці площі призводить до підвищення врожайності з одиниці площі. При подальшому загущенні настає такий момент, коли зменшення продуктивності окремих рослин досягає балансу збільшення їх густоти, що забезпечує максимальну врожайність конкретного генотипу. Дослідні установи виявляють оптимальну густоту певних форм кукурудзи для окремої зони вирощування. Рекомендованої густоти для кожного гібриду чи лінії в певній зоні потрібно суворо дотримуватись. Будь-яка інша густота, більша або менша рекомендованої, не буде сприяти рослинам, оскільки при більшій густоті з'являються неповноцінні рослини, в той час як при недостатньо загущеному стоянні нераціонально використовується площа і сонячне світло, що також призводить до зменшення врожаю [44].

Продуктивність фотосинтезу ліній залежить від густоти вирощування. Розвиток листків та інтенсивність їх фотосинтезу в значній мірі залежать від кількості рослин на одиниці площі. Тому при встановленні густоти посіву необхідно намагатися одержати в конкретних грунтово-кліматичних умовах таку густоту, при якій площа листкової поверхні на гектарі посіву була б оптимальною і забезпечувала б максимальний врожай. Зі збільшенням густоти посіву спостерігається зменшення площі листкової поверхні однієї рослини, але, як правило, загальна листкова поверхня на одиниці площі збільшується.

Показники продуктивності фотосинтезу на удобреному фоні були більшими, ніж на не удобреному і закономірно зменшувалися при збільшенні густоти рослин. При цьому інтенсивність зниження темпів накопичення рослинами пластичних речовин у зв'язку із загущенням посівів дещо нівелювалась у варіантах з удобренням. Найвищою чиста продуктивність фотосинтезу була в міжфазний період 13-14 листків-викидання волотей. Чим кращими були гідротермічні умови протягом вегетації рослин, тим показники продуктивності фотосинтезу були вищими.

Встановлено, що умови вирощування кукурудзи впливають на вміст олії в зерні, продуктивність та масу 1000 зерен, тоді як показники кількості зерен на качані та вміст крохмалю досить сталі [45].

В процесі досліджень з впливу  густоти стояння рослин на продуктивність кукурудзи було відмічено і те, що ширина міжрядь, також в деякій мірі впливала на продуктивність кукурудзи на зерно, тому що з зменшенням ширини міжрядь збільшувалось кількість рослин на 1 м2 площі, відповідно підвищувалась конкуренція між рослинами. Але водночас зменшення ширини міжрядь призводило до того, що кукурудза краще конкурувала з бур’янами. До даного твердження прийшли дослідники Бомба М.Я. та Бомба М.І. [46], вони також  дали рекомендацію при зменшенні ширини міжрядь дещо зменшувати норму висіву, але щоб задана норма висіву не надто різнилась від рекомендованої.

Подібні дослідження були проведені і кандидатами сільськогосподарських наук Дикарєвим Г.Р. та Ефановим Д.В. [47], вони встановили, що на продуктивність кукурудзи впливає і ширина міжрядь. Ними було складено технологію вирощування кукурудзи при густоті посіву 35-40 тис./га та ширині міжрядь 70 і 2 х 70+140 см. Було встановлено, що широкорядний спосіб посіву за схемою 2 х 70 + 140 рекомендується на полях чистих від бур’янів, так як кукурудза при такій схемі посіву не може конкурувати, в такій мірі, як при густоті 70 см, з бур’янами. Але рослини кукурудзи, що були висіяні з міжряддями по схемі 2 х 70 + 140 см більш раціонально використовували ґрунтову вологу в період росту та розвитку кукурудзи.

1.3  Дослідження проведені  в наукових установах та передових господарствах України по вивченню впливу густоти посіву та ширини міжрядь на урожайність кукурудзи

За даними Луканєва І.В. [48] збір зерна кукурудзи в господарствах України починаючи з 1990 року почав скорочуватись. Зменшуються також і площі посівних ділянок кукурудзи. Тому вивчення впливу густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно набуло актуальності і в Україні. За даними досліджень, які були проведені в КСП „Україна” Білоцерківського району Херсонської області протягом семи років, густота стояння гібридів різних груп стиглості становила в межах від 50 до 70 тис./га, при даній густоті було одержано врожай зерна кукурудзи на рівні 63,0 - 69,5 ц/га, що на 18-20 % вищий ніж у оточуючих господарствах даного регіону.

Схожі досліди було проведено і в господарстві „Кузьминське”, що на Миколаївщині [49], на площі 150 га було закладено дослід з гібридом СТК 189 МВ при густоті посіву 60 тис./га.

При обробці даних було встановлено, що урожайність даного гібриду склала 72,4 ц/га,  вологість зерна – 16-19 %, що зменшило затрати на сушіння самого зерна. За результатами цих досліджень було встановлено, що густота посіву даного гібриду в районах недостатнього зволоження становить 55 тис./га, в районах достатнього зволоження – 60-65 тис./га, а при зрошенні – до 80 тис./га.

За даними Ківера В.Х. та Куниці В.М. [50], що займались програмуванням врожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині, було зроблено висновки, що дотримання густоти посіву кукурудзи на рівні для середньопізніх гібридів 60, для середньоранніх – 80 тис./га та оптимальному рівні внесення добрив дозволяє отримувати високі врожаї кукурудзи навіть при несприятливих погодних  умовах. На даний момент урожайність кукурудзи в даному регіоні коливається від 56 до 80 ц/га, але найближчим часом, за прогнозами, цей показник урожайності повинен зрости, завдяки впровадженню рекомендацій щодо густоти посіву та водозабезпечення кукурудзи.

Схожі досліди були проведені і на Чернігівщині дослідниками Н.В. Здольник, В.Г.Данильцем, А.А.Клочком [51], де також завдяки дос-лідженням і впровадженню у виробництво нових рекомендацій прогнозується розширення посівних площ кукурудзи та збільшення урожайності даної культури в регіоні.

За даними досліджень, що проводились в умовах Кіровоградського інституту АПВ УААН [52] урожайність зерна в умовах цього року отримано при застосуванні інтенсивної технології вирощування. Залежно від густоти рослин вона склала у гібридів Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Дніпровський 473 МВ відповідно 76,8-109,8 ц/га, 86,7-109,1 та 76,4-109,1 ц/га. Порівняно з іншими технологічними моделями вирощування прибавка урожайності була істотно вищою. В середньому по фактору для гібридів, що досліджувалися, урожайність відповідно склала 92,8; 97,0 і 97,4 ц/га, що порівняно до малогербіцидної та безгербіцидної технологій вирощування вище відповідно на 4,8; 6,1 і 10,2 ц/га та 16,3; 15,1 і 17,8 ц/га при НІР05 – 3,27 ц/га.

В середньому за три роки досліджень найвищу урожайність зерна кукурудзи в усіх технологічних моделях гібрид Кадр 195 СВ сформував при густоті рослин перед збиранням 50 тис./га, гібрид Кадр 267 МВ при вирощуванні за інтенсивною технологією - 60 тис./га (83,1 ц/га), при вирощуванні за малогербіцидною і безгербіцидною технологіями – 50 тис./га (85,6 та 77,6 ц/га відповідно). Середньопізній гібрид Дніпровський 473 МВ найбільш продуктивним був при густоті рослин 50 тис./га в усіх технологічних моделях вирощування. Проте, розрахунки економічної ефективності вирощування показали, що найбільш економічно доцільним виявилось вирощування цього гібрида при густоті рослин 40 тис./га (умовно чистий дохід дорівнює 2164 грн./га, рентабельність – 173%).

Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і зального їх обсягу на одиниці площі, досягли у варіантах, де застосовували інтенсивну гербіцидну технологію вирощування і густоті рослин гібридів 50 тис./га. При даній густоті отримано найвищий приріст качанів - 1,6-2,0 тис. рослин на 1 га.

Вивчення впливу густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно займались і в Уманському державному аграрному університеті під керівництвом Зінченка О.І. [53]. За результатами даних досліджень було встановлено, що вища продуктивність посівів кукурудзи забезпечується при дотриманні густоти середньостиглих гібридів і сортів: у південних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га, у центральних більш вологих степових районах 35-40 тис., в північних 40-45 тис., у Лісостепу і на Поліссі 55-65 тис., на зрошуваних землях півдня 70-75 тис. рослин на 1 га.

При вирощуванні скоростиглих гібридів та сортів кількість рослин на 1 га  збільшують на 20-25 %, а високорослих пізньостиглих – зменшують на 15-20 %. Норми висіву насіння встановлюють з урахуванням рекомендованої густоти рослин, маси 1000 зерен, посівної придатності. Для отримання  рекомендованої густоти рослин на час збирання норму висіву насіння збільшують: у районах Степу на 30 %, Лісостепу 30-40 %, Полісся на 40-50 %.

В дослідженнях, що були проведені на ділянці гібридизації УДАУ кафедра селекції, генетики рослин та біотехнології було показано, що для імбредних ліній різних груп стиглості густота вирощування коливається в межах 80-100, а для середньоранніх гібридів – 80 тис./га [54].

Викладене вище дає підстави для таких висновків, раціональне поєднання густоти висіву, ширини міжрядь, гібридів за різними групами стиглості, удобрення є значним резервом підвищення врожайності, біоенергетичної ефективності вирощування кукурудзи на зерно у центральній частині Лісостепу України. Тому вивчення і дослідження на цю тему є дуже актуальними і проводяться і в даний час, тому що резерви можливостей кукурудзи, як культури, ще повністю не проявлені.

Розділ 2 

 Об’єкт досліджень

В даній магістерській роботі об’єктом досліджень виступає трилінійний гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.

2.1   Ботанічна характеристика кукурудзи

Кукурудза (Zea mays) належить до родини Тонконогових, проте за своїми біологічними особливостями значно відрізняється від інших зернових культур. Коренева система кукурудзи – мичкувата, сильно розвинута. З підземних вузлів розвиваються первинні і вторинні корені. Утворює також і повітряні корені. Стебло пряме, міцне, заповнене серцевиною. Висота стебла коливається від 70 см (у ранньостиглих сортів) до 4-5 метрів (у пізньостиглих). На стеблі кукурудзи утворюється від 8 до 40 листків. Кількість листків на стеблі є сортовою ознакою.

Листки кукурудзи широколінійні. З нижнього боку вони не опущені, з верхнього – опущені.

Кукурудза – однодольна рослина з роздільним суцвіттям. Чоловіче суцвіття волоть, жіноче – качан.

 Зерно кукурудзи складається з зародку, ендосперму і оболонок (плодової і насінної).

Кукурудза має 9 підвидів: зубовидна, кремениста, крохмалиста, напівзубовидна, розлусна, цукрова, крохмалисто-цукрова, воскоподібна і плівчаста.

2.2   Біологічні особливості кукурудзи.

Кукурудза – теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння – 8-10 0С,  у фазі 2-3 листків витримує приморозки до -20С. Оптимальна температура для росту і розвитку кукурудзи – 20-25 0С. Сума оптимальних температур для достигання кукурудзи коливається від 2100 до 32000.

За вимогою до вологи кукурудза відноситься до посухостійких культур. За вегетаційний період кукурудза потребує 450-600 мм опадів. 1 мм опадів дає можливість одержати 20 кг зерна на 1 га.

Кукурудза – світлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить  затінення.

За вимогами до грунтів кукурудза відноситься до середньо вимогливих культур. Оптимальна реакція ґрунтового розчину ( рН 5,5-7,0). Малопридатні для вирощування кукурудзи холодні заболочені, кислі, важкі глинисті, засолені грунти  [55, 56].

2.3 Характеристика досліджуваного матеріалу.

Гібрид кукурудзи Ювілейний 70 МВ.

Трилінійний гібрид кукурудзи створений спільними зусиллями селекціонерів Черкаської сільськогосподарської дослідної станції та Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. В 1993 році він внесений до Державного реєстру сортів рослин України по трьох зонах -Лісостепу, Степу і Полісся.

Рослини гібриду середньорослі, висотою 218-232 см, не кущаться, стебло стійке до полягання і ламкості. Висота прикріплення качана 73-95 см, листків на головному стеблі в середньому 16, наземних вузлів 11. Качан великий, довжиною 19 см, рядів зерен 14-16, діаметр в середній частині 4,0 см., слабоконусовидної форми. Вихід зерна при обмолоті 79,2%. Зерно зубоподібне, жовте, маса 1000 зерен 252-302 г.

Посухостійкість і холодостійкість добрі. Стійкий до летючої сажки, стеблової гнилі і кукурудзяного метелика, середньостійкий до пухирчастої сажки.

Гібрид середньоранній, в умовах Черкаської області достигає на зерно за 122 дні (ФАО 250). Середня вологість при збиранні за роки випробування складала 27,3-28,8%.

Відзначається високою продуктивністю, середня врожайність зерна на Черкаській сільськогосподарській дослідній станції за 1987-1991 рр. складала 10,39 т/га, що на 2,24 т/га (27,5%) більше стандарту Колективний 244 МВ.

Гібрид показав і високу силосну продуктивність. Урожай сухої речовини 13,64 т/га або на 1,6 т/га (10,2%) більше стандарту.

Гібрид  відзначається  ефективним  насінництвом,  бо  його материнська форма (простий гібрид Мир) високоврожайна. В товарних посівах гібрид добре реагує на загущення рослин до 80 тис. га [62].

РОЗДІЛ 3

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету розташованого в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції України з географічними координатами по Гринвічу 48 46 північної широти та 30 14 східної довготи. Висота над рівнем моря -245 м.

3.1. Ґрунти

Територія дослідного поля являє собою вирівняне, підвищене платоводорозділу рік Уманки та Кам'янки , які впадають в річку Синюху - притоку Південного Бугу, пологими схилами південно-східної та північнозахідної експозиції. Підземні води залягають на глибині 16-24 м. Польові культури , в основному, використовують вологу накопичену в грунті із атмосферних опадів. Тому, вона є основним фактором продуктивності культур. Грунтовий покрив однорідний і представлений чорноземами опідзоленими слабо реградованими, важко суглинистого механічного складу на важко суглинистому карбонатному лесі. Такі ґрунти типові для Лісостепу України. Агрегатний склад даного ґрунту досить хороший. Фізичні властивості грунту представлені в таблиці 3.1  Кількість агрономічно цінних агрегатів досягає 65%. Питома вага твердої фази вище вказаних чорноземів коливається в межах 2,57-2,72 , об'ємна -1,24 - 1,27 г/см.

Кількість непродуктивної вологи в 1,5-метровому шарі складає 178-262 мм , а запас вологи (при НВ) -513-560 мм. Вологість стійкого в'янення рослин рівна подвійній максимальній гігроскопічності. Із заглибленням шарів ґрунту змінюється в сторону збільшення.

Весь профіль ґрунту в шарі 85-110 см добре муміфікований при незначній його диференціації по елювіально-ілювіальному типу. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0-3,3 %. В складі гумінових кислот переважає фракція пов'язана з кальцієм.

Карбонати вилужені і знаходяться в шарі 120-140 см.

Таблиця 3.1

Фізичні властивості грунту на дослідній ділянці

Опідзолені слабо реградовані чорноземи мають слабокислу реакцію, яка глибиною переходять в нейтральну : рН сольової витяжки орного шару 6,49-6,64 , гідролітична кислотність 2,4-2,5 ммоль на 100 гр. грунту.

Ступінь насичення основами досить висока і складає 92-94 %.В складі ввібраних основ переважає обмінний кальцій.

Валові запаси азоту, фосфору і калію досить високі. Вміст фосфору складає 12,5 мг на 100 гр.грунту. Серед мінеральних фосфатів переважають фосфати кальцію, проте серед загальної кількості цих елементів переважають органічні сполуки фосфору, цим пояснюється ефективність застосування на даному типу ґрунту фосфорних добрив.

Вміст доступного для рослин калію високий і складає в орному шарі 7,0-5,1 мг на 100 гр. грунту. Разом з тим калійні добрива на даному ґрунті досить ефективні, але в поєднанні з азотними і фосфорними.

Таблиця 3.2.

Хімічні показники чорнозему опідзоленого слабореградованого

Порівняно високий потенціал родючості опідзолених чорноземів забезпечує одержання високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур, при умові раціонального використання органічних і мінеральних добрив.

3.2 Погодні умови

Метеорологічні умови — це один з основних факторів, що впливає на врожайність усіх сільськогосподарських культур.

За 2004/2005 сільськогосподарський рік опадів випало на 68 мм опадів менше, ніж середньобагаторічний показник (табл. 3.3).

Слід відмітити, що в передпосівний період та на час сівби не відчувалось нестачі опадів: за квітень і травень цей показник перевищував середньобагаторічний відповідно на 10,0 і 2,5 мм, що дало змогу швидко отримати дружні сходи. Посушливими виявились червень і липень: вологозабезпеченість становила відповідно 76,9 та 64,7%. Серпень за кількістю опадів дещо перевищував середньобагаторічний показник. Натомість, за вересень випало лише 2,6 мм опадів, що прискорило дозрівання зерна.

Таблиця 3.3

Кількість опадів, мм в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)

Середня температура повітря за рік становила 8,7°С (табл. 3.4), що перевищувало середньобагаторічні дані на 1,3°С. За вегетаційний період, за виключенням червня, температура також була вищою на 0,8-1,8°С, ніж середньобагаторічні показники.

Таблиця 3.4

Температура повітря, 0 С, в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Відносна вологість повітря (табл.3.5) в цілому за вказаний рік та зокрема,  за період вегетації,  окрім вересня  місяця,  перевищувала середньобагаторічну. Завдяки високій вологості повітря у червні і липні, які відрізнялись нестачею опадів, рослинам вдалось сформувати добру вегетативну масу та нормально ввійти в період генеративного розвитку.

У 2005/2006рр. опадів випало на 59мм менше (табл. 3.3), ніж середньобагаторічний показник. Нестачею опадів характеризувались всі місяці вегетації,  особливо  посушливими  виявились червень і  липень: вологозабезпеченість становила відповідно 53,4 та 46,9 % порівняно з середньобагаторічним показником. Тому цього року рослини кукурудзи сформували меншу вегетативну масу, а також, як наслідок, і нижчу врожайність насіння. У цілому за рік температура повітря (табл. 3.4) перевищувала середньобагаторічний показник  на 0,4°С. Усі місяці вегетаційного періоду, окрім травня, також були теплішими. Високі температури липня поряд з недостатньою вологозабезпеченістю призвели до прискорення цвітіння волотей і качанів: зерно формувалось у гірших умовах, ніж минулого року.

Таблиця 3.5

Відносна вологість повітря, %  в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Відносна вологість повітря (табл. 3.5) цього року була на рівні середньо багаторічного показника.

У квітні, травні, серпні та вересні різниця становила ±1%. У червні цей показник перевищував середньобагаторічний на 6%, натомість, у липні – був меншим на 3 %. За рахунок високої вологості повітря, а також вологому вересню дещо знівелювались негативні фактори посухого липня і відбулось дозрівання насіння.

Отже, наша мета – дослідити реакцію гібриду кукурудзи Ювілейний 70 МВ на площу живлення рослин, яка визначається шириною міжрядь та густотою висіву.

3.3. Схема досліду

У дослідженнях протягом 2005-2006 років вивчали вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст та продуктивність кукурудзи гібрид Ювілейний 70 МВ, на зерно. Дослід проводили при наступних ширинах міжрядь та густотах посіву:

Повторність трьохразова, площа ділянки 120 м2, облікова площа – 50 м2.

Схематична схема досліду.

3.4   Агротехніка вирощування

У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи.

Досліди були закладені на високому фоні мінеральних добрив (N90P90K90), нітроамофоску вносили врозкид під передпосівну культивацію. Попередником була озима пшениця, тому основний обробіток грунту включав лущення стерні дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см та оранку плугом ПЛН-3-35 на глибину 25-27 см. Вирівнювання грунту навесні проводили важкими зубовими боронами. Проміжну та передпосівну культивації проводили культи-ватором КПС-4 на глибину 7-10 см. Сівбу проводили в оптимальні для зони строки – 30 квітня у 2005 році та 25 – у 2006 році. Кукурудзу висівали вручну дотримуючись потрібної густоти посіву та ширини міжрядь. Облік та формування густоти стояння проводили у фазі 3-5 листків окремо по кожній ділянці. Перед збиранням врожаю підрахунок рослин на всіх ділянках повторювався. Збирання та облік урожаю проводили у фазу повної стиглості зерна вручну шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянки.

3.5. Методика досліджень

Фенологічні спостереження проводили на досліджуваних рядках у двох несуміжних повторностях. Спостереження проводили візуально: відмічали початок фази, коли в неї вступило 10% рослин та повну – 75%. Відмічали дати сівби, з'явлення сходів, цвітіння волотей, качанів, молочної, воскової і повної стиглостей качанів. Фази стиглості зерна визначали шляхом розрізання зернівки з середньої частини верхнього качана типових рослин. Повна стиглість настає при появі чорного прошарку на місті прикріплення зернівки. Облік густоти стояння рослин здійснювали підрахунком рослин на 14,3 погонних метрах (10 м2) з перерахунком їх у тисячі на гектар.

Висоту рослин, висоту прикріплення качанів, площу асиміляційної поверхні листя визначали після фази викидання волотей шляхом проміру 10 типових для даного варіанту рослин у двох несуміжних повтореннях. Висоту рослин вимірювали від поверхні фунту до верхівки волоті. Площу листкової поверхні розраховували, використовуючи параметри довжини та ширини листка за формулою Б.А. Доспєхова [57]

S = k х l х n,

де S – площа листя, см2; k – середній поправочний коефіцієнт, що становити 0,67; l– довжина листя, см; п – ширина листка в самому широкому місці, см.

Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна та урожайність визначали в пробах качанів (10 шт.), які відбирали на кожній обліковій ділянці. Урожай насіння перераховували на вологість 14%.

Облік пошкоджень кукурудзяним метеликом, ураження сажками проводили на дослідних ділянках перед збиранням кукурудзи [58].

Варіанти в досліді розміщували методом послідовно у триразовій повторності. На ділянках проводилась боротьба з бур'янами шляхом ручного прополювання з одночасним формуванням густоти рослин.

Господарські, біологічні та морфологічні ознаки кукурудзи вивчали за “Методикою польових дослідів з кукурудзою” [59].

Економічну ефективність вирощування кукурудзи розраховували шляхом визначення затрат на виробництво, використовуючи фактичні дані і технологічну карту [60]. Біоенергетичну оцінку гібриду було проведено по показниках затрат енергії на 1 га і 1 ц продукції [61].

Статистичну обробку експериментальних даних проводили за спеціальними програмами на персональному комп'ютері.

РОЗДІЛ 4

Результати досліджень

Вплив ширини  міжрядь і густоти посіву на ріст, розвиток і врожайність кукурудзи

Процес формування високопродуктивних агробіоценозів кукурудзи передбачає повне задоволення фізіологічних вимог конкретних сортів до факторів зовнішнього середовища за рахунок оптимізації елементів технології її вирощування. Важливими елементами сортової технології вирощування кукурудзи слід вважати спосіб сівби і густоту стояння рослин, зумовлених їх морфологічними особливостями і тривалістю вегетаційного періоду.

В технології вирощування кукурудзи не існує другорядних заходів. Будь-який агротехнічний захід по своєму важливий і необхідний. Вплив його   на кінцевий результат, урожайність, може  проявитися більшою чи меншою мірою, залежно від умов та прийомів технології вирощування. В зв’язку з цим існує  необхідність вивчення конкурентних взаємовідносин в   агробіоценозах  кукурудзи як фактора, що піддається регулюванню  прийомами сортової технології вирощування цієї культури [63 ].

В технологічному аспекті з точки зору реалізації максимальної продуктивності гібридів кукурудзи в певних агроекологічних умовах особливий інтерес має  проблема формування оптимальної густоти рослин для гібридів кукурудзи. В.С. Циков [64]відмічає, що правильний вибір густоти дає змогу збільшити  урожай кукурудзи на 20-30 ц/га.

4.1. Фенологічні спостереження за ходом росту і розвитку кукурудзи

Отримані нами протягом 2005-2006 рр. експериментальні дані свідчать про суттєвий вплив досліджуваних прийомів конкурентних взаємовідносин між рослинами в агробіоценозах кукурудзи протягом вегетації.

Ріст і розвиток рослин відображають всю сукупність процесів взаємодії організму з факторами зовнішнього середовища. Вивчення темпів росту і розвитку рослин кукурудзи в онтогенезі дає можливість розкрити найбільш важливі залежності процесу формування високої продуктивності цієї культури. Перший період росту і розвитку кукурудзи характеризується тим, що молоді проростки живляться за рахунок пластичних речовин насінини і лише після появи 3-4-го листка рослина починає засвоювати поживні речовини з грунту. Тому, створення у цей період сприятливих умов для росту і розвитку рослин із застосуванням тих чи інших технологічних прийомів, відіграє важливе значення у формуванні високої врожайності кукурудзи [ 65].

Як показано в таблиці 4.1, загущення загалом дещо збільшує тривалість періоду проходження фаз. Хоч відмінності ці незначні різниця проявляється вже при настанні генеративного періоду, коли формується суцвіття і йде достигання зерна.

Таблиця 4.1

Строки проходження фенологічних фаз рослинами кукурудзи при різній ширині міжрядь і густоті посіву (середнє 2005-2006 рр.)

Спостерігаючи за ходом вегетації кукурудзи в залежності від умов вирощування були відмічені певні особливості починаючи з фази 7-8 листків (табл. 4.1). Вони полягають, передусім, у різниці в настанні фаз вегетації залежно від ширини міжрядь і густоти посіву. Так, наступна фаза вегетації у посіві з густотою 80 тис. рослин/га та ширині міжрядь 70 см настає на 2-4 дні, а молочно-воскова стиглість на 3-4 днів раніше ніж при густоті 120 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см.

Аналогічне спостерігається по всіх фазах вегетації. Однак на контролі виявлено швидше дозрівання качанів і настання воскової  стиглості ніж при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см.

Спостереження показують, що  початки утворюються скоріше і скоріше достигають  при достатньому освітленні місць їх закладки, що приблизно знаходиться в середньому ярусі травостою. Чим він краще освітлений, тим скоріше настає фаза утворення качана, формування, налив і достигання зерна.

 При оптимізації площі живлення за рахунок збільшення відстані між рослинами в рядах вони дещо краще ростуть увесь період вегетації. Земля менше пересихає у міжряддях при більшому затіненні на варіантах з густотою 60-80 тис. рослин /га. У грунті не утворюються тріщини, або вони незначні. Все це створює певні переваги у вегетації рослин (при однаковій ширині міжрядь) у посівах з густотою          80тис. /га.

Різне просторове і кількісне розміщення рослин у посіві впливало на ріст рослин. Однією із основних ознак, яка характеризує темпи росту і розвитку культурних рослин є висота центрального стебла.

У табл. 4.2 представлено результати обліку динаміки висоти рослин залежно ширини міжрядь і густоти посіву.

Динаміка висоти рослин в процесі вегетації мала свою особливість. В даному діапазоні густоти спостерігається така закономірність: по мірі загущення від 60 до 120 тисяч рослин на 1 гектарі висота рослин збільшується, причому в значній мірі. По мірі збільшення густоти конкуренція за умови освітлення рослинами зростала. Внаслідок цього маємо такі значні відмінності по висоті рослин.

Таблиця 4.2

Динаміка висоти рослин кукурудзи  залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

А саме, уже у фазі 7-8 листків різниця між крайніми варіантами була досить помітною, як на посівах з міжряддями 45 см, так і 70 см. При чому на міжрядді 70 см рослини в рядках розміщені краще – з більшими інтервалами, тому конкуренція між ними менша, відносно висоти рослин нижча. Але на деяких варіантах загущення посіву призвело до полягання  рослин. Це спостерігалося при густоті 120 тис. рослин/га та ширині міжрядь 45 см.

2005 рік виявився більш інтенсивним по темпах росту рослин кукурудзи від фази 7-8 листків до настання молочної стиглості ніж 2006 рік. Це пов’язано з більш сприятливими погодними умовами у 2005 році.

З даних таблиці 4.2 видно, що загущені посіви протягом вегетації значно збільшують темпи росту у порівнянні з посівами густотою 60 тис./га (контроль), також різниця спостерігається і в зріджених посівах. Все це говорить про те, що оптимальна площа живлення та освітленість рослин мають значний вплив на продуктивність кукурудзи.

При вирощуванні кукурудзи на зерно цей фактор має велике значення, через те, що для формування кондиційних качанів рослини мають бути правильно сформовані на період запилення, саме цей період зафіксований у таблиці про динаміку висоти рослин. Висота рослин пов’язана з їх масою, облистненістю та кількістю плодотворних качанів.

Тому показники висоти кукурудзи на посівах з різною густотою залежали від умов вегетації. Так, різниця у висоті рослин коли вони досягли фази утворення і наливу зерна з шириною міжрядь 45 і 70 см була різною при густоті від 60 тис. до 80 тис. рослин/га і становила всього 2-3 см, на посівах з густотою 60-120 тис. рослин/га – 7-15 см при 45 см, оскільки конкуренція між рослинами в рядах при загущенні збільшувалась. При чому, спостерігалась тенденція до підвищення висоти рослин до певної межі, даною межею є густота в 120 тис./га, як при ширині міжрядь 70 см, так і 45 см. Спостерігаючи за динамікою зміни висоти рослин з густотою можна помітити, що по всіх фазах розвитку висота рослин збільшувалась від 60 до 100 тис./га, а вже при густоті 120 тис./га вона почала знижуватись по всіх варіантах.

Така ж тенденція темпів росту рослин спостерігається  по обох досліджуваних роках.

4.2. Продуктивність кукурудзи залежно від ширини міжрядь і густоти посіву

Посилення процесів фотосинтетичної діяльності під впливом зміни густоти стояння рослин позначилось на індивідуальній продуктивності і урожайності кукурудзи.

В 1995-1996 рр. Кушеновим Б.М. [66] були проведені дослідження по вивченню впливу температури на чисту продуктивність роботи листків і накопиченню сухих речовин рослинами кукурудзи в Північному Казахстані. Систематичне визначення продуктивності роботи листя на протязі вегетаційного періоду дають швидко визначити попередню оцінку продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості . Тому визначення даних показників є актуальними.

Дослідження показали , що найбільша площа листової поверхні однієї рослини формується у зріджених посівах. Вона досягала 45,3-75,3 дм3/рослину  по окремих гібридах, а на одиниці площі збільшується при загущенні посіву[67].

Така обернена залежність між площею 1 рослини і їх сумою на м. кв. є закономірною, що доведено в ході досліджень.

Значний вплив на темпи росту і формування листкової поверхні має густота рослин. З підвищенням густоти стеблестою спостерігається зменшення площі листкової поверхні.

Чиста продуктивність фотосинтезу і урожайність культури нерозривно пов’язані. Про що свідчать результати досліджень. Максимальне значення ЧПФ спостерігається в фазі мітелки-цвітіння, вищі показники 10,8 г/м2  на добу відмічалось при густоті 70 тис./га при сівбі (14-22 травня). Найвищу урожайність отримано при густотах 70 і 80 тис рослин/га [68,69].

Наші дослідження показали залежність наростання площі листкової поверхні від густоти посіву та способу сівби, що вказано в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Динаміка наростання площі листкової поверхні кукурудзи залежно від густоти посіву та ширин міжрядь

(середнє за 2005-2006 рр.)

Так, наприклад у фазі викидання волоті на варіанті з густотою посіву 60 тис. рослин/га листкова поверхня однієї рослини дорівнювала 0,62 м. кв., а на 1 м. кв.  площа листя становила 3,8 м2 з міжряддям 70 см. При збільшенні густоти посіву спостерігалась обернена залежність як при ширині міжрядь 70 см , так і при 45 см.

Вона виразилась насамперед таким чином. Загущення до 120 тис. рослин/га давало збільшення листової поверхні з м2, а асиміляційна поверхня з 1 рослини навпаки – зменшувалась. Про що свідчать дані таблиці 4.3.

Аналогічні зміни темпу росту асиміляційної поверхні спостерігаємо на варіантах з шириною міжрядь 45 см. Тут площа листкової поверхні з 1 рослини становить 0,67 м2 , а з одиниці площі (з 1 м2) 4,0 м2 з густотою 60 тис. рос./га. Загущуючи посіви до 120 тис. рослин /га маємо площу листя з 1 рослини – 0,44 м2 , а з 1 м2 – 5,7 м2. Різниця між густотами становить – від 0,05 до 0,13 м2/ 1 рослину і від 0,5 до 0,7 м2 з одиниці площі. Якщо ж прирівнювати найрідші посіви до найгустіших то різниця становитиме 0,19 м2 / 1 рослину і 1,4 м2 з 1 м2 при ширині 70 см, відповідно при 45 см буде 0,23 м2 / 1 рослину і 1,7 м2 з 1 м2.

Найвищого рівня площі листової поверхні рослини досягали у фазу молочної стиглості.

Тому вибір оптимальної густоти посіву забезпечує  найвищий рівень наростання площі листової поверхні кукурудзи.

Дані досліджень Тооминг Х.Г.[70] підтверджують наші результати, а саме те що для реалізації більшого генетичного потенціалу сучасних гібридів великий ефект дає впровадження принципів відповідності потреб рослини і умов зовнішнього середовища. На рис. 1 додатку А показано, як рослини кукурудзи неефективно використовують величезні запаси сонячної радіації, тепла та вологи через те, що площа листя незначна, а в період коли вона зростає притік радіації йде вже на спад.

Отже ми бачимо, що дотримання оптимальної густоти стеблестою рослин кукурудзи відіграє суттєву роль в процесах фотосинтетичної діяльності і формування урожаю зерна.

Спостереження показали, що загущення також впливають на масу рослин за даними таблиці 4.4 вона суттєво знижується при збільшенні густоти посіву  і зменшенні ширини міжрядь.

Таблиця 4.4

Вплив загущення стеблестою на масу

однієї рослини кукурудзи, г

Характерною ознакою кукурудзи, є те, що при рідших посівах рослини мають більшу масу, а при загущенні маса окремих рослин знижується. Найбільшою вона була 662 г, при густоті стеблестою 60 тис. рослин/га (контроль) і ширині міжрядь 70 см у 2005 році в 2006 цей показник становив 647 г. Дещо нижчою при ширині міжрядь 45 см 649 і 634 г відповідно. А при збільшенні густоти посіву від  60 до 120 тис. рослин/га маса 1 рослини чітко знижується. Наприклад, на варіантах 100-120 тис. рослин/га х70 см різниця до контролю становила 9 і 13 г починаючи з фази 7-10 листків, коли при ширині міжрядь 45 см – 13 і 18 відповідно.

Спостерігаючи за ходом росту  рослин по  всіх варіантах видно, що маса їх збільшується від фази 7-10 листків до фази молочної стиглості, це в деякій мірі залежить і від кількості качанів та їх ваги на 1 рослині.

Отже, для отримання високих врожаїв кукурудзи потрібно створити оптимальні умови для росту і розвитку культури.

Динаміка наростання вегетативної маси дає повне уявлення про ріст рослин та можливості прогнозувати майбутній урожай.

В ході досліджень було виявлено, що протягом вегетації рослини кукурудзи не завжди мали високі темпи наростання вегетативної маси. Також зміна густоти посіву та  ширини міжрядь суттєво впливали на перебіг цього процесу. Залежність наростання вегетативної маси рослин кукурудзи подано в таблиці 4.5.

Динаміка наростання маси рослин змінюється при загущенні у відповідності з фазами розвитку культури.

З даних таблиці 4.5 видно, що від фази 7-8 листків до молочної стиглості хід наростання вегетативної маси рослин кукурудзи значно збільшувався. Маса рослин з 1 м2 в фазі 7-8 листків становила від  491 до 943 г по всіх варіантах в ході вегетації  вона збільшувалась і складала від 3350 до 3280 г/м2 у фазі викидання волоті та від 3850 до 4560 г/м2  – у фазі молочної стиглості.

Таблиця 4.5

Динаміка наростання вегетативної маси кукурудзи залежно від густоти посіву та ширини міжрядь (середнє за 2005-2006 рр.)

Вплив густоти на масу рослин з 1 м2 відмічено по всіх фазах розвитку. Але можна відмітити, що із збільшенням загущення від 60 до 120 тис. рослин/га маса рослин збільшувалась, що не можна сказати про масу 1 рослини табл. 4.4 де спостерігалось зменшення маси 1 рослини при збільшення густоти посіву.

 Зміна ширини міжрядь також впливала на приріст вегетативної маси. Якщо аналізувати густоту стеблестою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см і 45 то відмічено збільшення маси на другому варіанті вона становила 629 г/м2 проти 647 г/м2 відповідно (фаза 7-8 листків). Така ж тенденція зберігається по всіх варіантах.

Відносно контролю то ми бачимо, що із збільшенням густоти посіву збільшується різниця в прирості маси рослин з 1 м2 на площі посіву. Але для даних умов  характерно те, що при порівнянні варіантів до контролю маса рослин в ході вегетації від фази 7-8 листків до фази молочної стиглості зменшує динаміку наростання маси рослин. Це добре видно у відсотковому відношенні. Так, якщо у фазі 7-8 листків різниця від контролю до найбільшого загущення становила 192 % (варіант 120 тис. рослин/га х 45см) то в фазах викидання волоті та молочної стиглості  – 120 та 118% відповідно.

Зниження приросту вегетативної маси в період від закінчення формування рослиною листків до викидання волоті пов’язане з відтоком асимілянтів на створення генеративних органів. Покращення цього показника після цвітіння кукурудзи відбувається переважно за рахунок збільшення  маси качанів.

4.3. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на елементи структури врожаю

Важливим показником при вирощуванні кукурудзи на зерно є структура врожаю. Розвиток продуктивних органів кукурудзи показано в таблиці 4.6.

Спостереження показали, що  зміна густоти посіву та способів сівби мали значний вплив на розвиток продуктивних органів кукурудзи, зокрема на кількість рослин з качанами та без них, кількість їх на 100 рослин  та загальну їх  кількість.

Таблиця 4.6

Вплив густоти стеблостою  на кількість початків у посіві

кукурудзи  (середнє за 2005-2006 рр.)

       Дані таблиці свідчать про те, що при густоті стеблостою 80 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см та при її збільшенні  кількість рослин без качанів збільшується від 2 до 8 %.  Не виявлено безплідних рослин на варіантах 60 і 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см та 60 тис. при ширині 45 см. Найбільша кількість рослин з одним качаном була на варіанті 100 тис. рослин/га х 45 см, а найменша 120 тис. рослин /га х 70 см і відповідно становила 97 і 92 %. На контролі – 89%, що на 3-8% менше від інших варіантів. Однак більша кількість рослин з двома початками була на контролі – 11% та при густоті 60 тис. рослин/га і ширині міжрядь 45 см – 7 %, при густоті 80 тис. рослин/га їх кількість  становила – 3 і 5% відповідно.

Якщо говорити про кількість початків на 100 рослин то найбільша їх кількість була на контролі і варіанті 60 тис. рослин/га х 45 см – 111 і 107 штук відповідно. Із збільшенням густоти посіву їх кількість зменшується до 92 шт. Оберненою була залежність кількості початків на одиниці площі, так найвищий показник спостерігався при густоті 80 тис. рослин/га х 70 см, що більше від контролю  на 9,6 тис. рослин/га штук, найменша кількість була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см – 52,0 тис./га штук качанів.

Як ми бачимо, кращими виявились ті варіанти, де були створені оптимальні умови для росту кукурудзи, тому частка продуктивних рослин залежала від кінцевої густоти посіву. Індивідуальна продуктивність рослин подана в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на структуру рослин кукурудзи у фазі воскової стиглості (середнє за 2005-2006 рр.)

З даних таблиці видно, що по мірі загущення посівів маса рослин на 1м2  збільшується. Відносно цього показники структури врожаю також збільшується. При цьому по мірі збільшення густоти, відсоток листя в урожаї дещо збільшується: на посіві з міжряддям 70 см – з 21 до 25%, при 45 см – з 19 до 24 %.

Але вміст стебел в урожаї має тенденцію до зменшення по мірі загущення  посівів і зменшується з 33 до 31 % та з 33 до 30% відповідно. Качани по мірі загущення збільшували свою масу з  1753 до 1908 штук  на 1 км. кв.  при міжрядді 70 см, на посівах з міжряддям 45 см показники були дещо вищі – з 1927 до 1946 г.

Дослідження, які були проведені на протязі 2002-2003 рр.  В.С.Панькіним і О.О. Павлюком [71] на полях Полтавського інституту АПВ ім. М.І. Вавілова встановлено залежність наростання листової поверхні у кукурудзи при загущенні посівів по всіх досліджуваних гібридах. При зміні густоти від 50 до 70 тис./га кількість качанів також збільшується з одиниці площі, але не пропорційно до кількості качанів на 1 рослину та елементів структури.  Суттєву прибавку врожаю зерна середньостиглих гібридів показав варіант з густотою 50 тис./га і становила 16 %.

Спостерігаючи за зміною маси качана та його структурою (табл. 4.8 і 4.9) можна відмітити слідуюче,  існує пряма залежність зміни продуктивності від  просторового і кількісного розміщення рослин в агроценозі.

Таблиця 4.8

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на довжину і масу початку та масу зерна в початку (середнє за 2005-2006 рр.)

Так, зміна довжини початку коливається від 18,4 см до 20,5 і різниця становить 2,1 см. В даному випадку зіграла роль оптимальна площа живлення та кількісне і просторове розміщення рослин. Певної закономірності немає. Що не можна сказати про масу початку. Вона зменшувалась із збільшенням густоти посіву. Різниця до контролю де був найбільший показник становила від 6 до 71 г. Маса зерна з 1 початку була вищою на контролі на 4 г. від густоти 80 тис./га, найменшою була на варіанті 120 тис. рослин/га х 45 см і становила 100 г. Це пояснюється тим, що загущення  призводило до затінення тієї частини стебел де розміщувалися початки, а за нестачі освітлення та конкуренції рослин між собою початки виявилися неповноцінними.

Таблиця 4.9

Структура початків кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь (2005-2006 рр.)

Дані таблиці 4.9 свідчать про те, що розвиток початків на варіантах де робилися загущення посіву уповільнювався від нестачі  світла  і поживних речовин. Оптимальне розміщення рослин в посіві це 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см, на цьому варіанті  було відмічено найвищу кількість зерен в ряду – 38,  рядів у початку – 17,0 шт. і кількість зерен у початку – 646 штук, що на 52 штуки більше від контролю.  Між тим найнижча  кількість зерен у початку була на варіанті з густотою 120 тис. рослин/га при міжрядді 45 см і становила 544штук, що нижче від контролю на 50 шт.

4.4.Вплив густоти посіву і ширини міжрядь на урожайність кукурудзи на зерно

Основними факторами, які радикально впливали на урожайність, що в умовах Південного Лісостепу України були, в першу чергу, погодні умови, що складалися в період їх вегетації.

Урожайність зерна з одного гектара є кінцевим показником, що характеризує реалізацію всіх факторів життя в кінці вегетації рослин. Дані по урожайності кукурудзи приведені в таблиці 4.10.

Орлянським Н.А. і  Орлянською Н.А.[36] за період досліджень (1998-2003рр.) на Воронежській дослідній станції  було встановлено пряму залежність між загущенням посіву і урожайністю кукурудзи. На їхню думку, одною з головних причин різкого зниження урожайності в умовах загущення виявилось вилягання рослин в період вегетації за всі роки досліджень. Середня стійкість до вилягання при густоті 60 тис./га сягала 5,9 бала по 9-ти бальній шкалі, а при загущенні – 4,9 бала. Через це явище значно погіршувались умови освітлення  і провідність поживних речовин.

Урожай зерна гібридів з високим селекційним індексом при загущенні від 60 до 90 тис./га може достовірно збільшуватись в сприятливих, або знижуватись в стресових умовах [72].

Як показують дослідження ВНДІ кукурудзи, густота стояння, яка забезпечує максимальний урожай зерна гібридів різних груп стиглості не являється сталою величиною. БагрянцеваВ.Н.,БорщТ.І.іШарапова І.А.[17] доводять, що в умовах передгірної зони Степу Ставропольського краю, де проводились дослідження, головним фактором, який визначає урожай зерна кукурудзи, вологозабезпеченість під час вегетації культури. Виходячи з цього потрібно корегувати густоту стояння посіву, що дає підвищення урожайності зерна кукурудзи, тобто оптимізувати кількість рослин на одиниці площі. Виявилось, що оптимальна густота рослин для ранньостиглих гібридів склала 60 тис./га, середньостиглих – 60-80, середньопізніх –  40-55 тис./га .

Таблиця 4.10

Урожайність зерна кукурудзи залежно від густоти посіву і ширини міжрядь

У 2005 році урожайність зерна кукурудзи  була вищою ніж у 2006. Так найвищою в 2005 році була урожайність кукурудзи на варіанті з густотою 80 тис. рослин/га при ширині міжрядь 70 см – 63,8 ц/га, а найменшою 58,6 ц/га при густоті 60 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см. Коли в 2006 році вона становила відповідно – 62,5 і 57,2 ц/га. Це говорить про сприятливіші погодні умови,  які склалися у 2005 році.

Та в основному урожайність  кукурудзи залежала від густоти посіву і ширини міжрядь. Як ми бачимо, середнє значення її за два роки змінюється по густотах, а саме на контролі (60 тис./га) вона становила – 57,9 ц/га з міжряддям 70 см коли при густоті посіву 120 тис. рослин/га і шириною міжрядь 45 см була 58,4 ц/га зерна. А от при густоті посіву 80 тис./га з міжряддям 70 см вона була найвищою і становила – 63,2 ц/га, що більше від контролю на 5,3 ц/га.

Інші варіанти випереджали контроль (60 тис. рослин/га х 70 см) на 2,1-3,2 ц/га зерна.  Приріст врожаю коливався в межах від 2,1 до 5,3 ц/га, і останній варіант випереджав контроль лише на 0,5 ц/га.

Густота стояння рослин в значній мірі визначає величину і якість урожаю кукурудзи. Так, Н.М. Афонін [6] стверджує, що в умовах Тамбовської області (Мічурінська державна с.-г. академія) при загущенні посіву до 80 тис./га дозрівання затримувалось. Закономірно збільшувалась площа листя досягаючи максимуму під час цвітіння.

Тому можна зробити слідуючий висновок, що існує пряма залежність приросту врожаю та його формуванні від кількісного та просторового розміщення рослин кукурудзи на площі посіву, що доведено результатами досліджень. На основі приведених даних про урожайність зерна досліджуваних прийомів вирощування можна зробити висновок, що шляхом підбору ширини міжрядь та густоти посіву можна керувати формуванням господарсько-цінних ознак рослин у посівах, а звідси -  рівнем біологічного та господарського урожаю зерна.

4.5. Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи

Дослідження проведені Бомбою М.Я. і Бомбою М.І. (Львівський ДАУ) [18] доводять, що на підвищення урожаю кукурудзи та його якість має вплив оптимізація формування густоти насаджень рослин. Збільшення густоти веде до погіршення якості врожаю. А тому в умовах Закарпатської низовини густоту потрібно зменшити до 60 тис./га, оскільки пізньостиглі гібриди не витримують загущення , а для ранньостиглих оптимальною вона є 80 тис./га.

За результатами досліджень С.Г. Блієва [2] було встановлено, що по мірі переходу від степової засушливої зони в гірські райони висота рослин знижується в середньому на 19%, відстань міжвузлів на рослині скорочується, а кількість листків збільшується. Маса 1000 насінин збільшується і складає в середньому 308г, тоді як в передгірній зоні 246 г або на 20% нижче, і лише в Степовій зоні на зрошуваних землях спостерігається збільшення в середньому до 321,6 г.

Якість насіння на схожість та енергію проростання перевіряли лабораторним способом, після чого отримано результати занесені в таблицю 4.11. Оскільки це один із показників якості насіння для того щоб отримати дружні сходи та отримання високих врожаїв кукурудзи в  господарствах.

Дані таблиці показують енергію проростання насіння та його схожість в лабораторних умовах. Ці показники визначають схожість насіння і в польових умовах, що дає можливість правильно розраховувати

Таблиця 4.11

Вплив густоти посіву та ширини міжрядь на якість насіння кукурудзи (середнє за 2005-2006 рр.)

норму висіву, а також для того щоб знати скільки потрібно добавити  страхового насіння при сівбі. Як бачимо з таблиці, маса 1000 насінин змінюється між варіантами. Найбільшою вона була на контролі – 297 г, на варіанті 80 тис. рослин/га з шириною міжрядь 70 см – 292, що є найбільшим показником у порівнянні з іншими варіантами і найменша маса була на варіанті 120 тис. рослин /га при ширині міжрядь 45 см. Цей показник визначає схожість та енергію проростання кукурудзи. Адже визначено [73], що найменше вологи потребує для проростання насіння з більшою вагою, а насіння менших розмірів набухає довше через те що вимагає більше води. Звідси – показники схожості та енергії проростання були відповідно кращими на варіантах де маса 1000 насінин була більшою.

РОЗДІЛ 6

ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО В ННС УДАУ

В сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур, особливо при вирощуванні кукурудзи на зерно, застосовується комплекс сільськогосподарської техніки, різноманітність форм мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що сприяє підвищенню врожаїв культури з одного боку, але з другого боку виникають умови праці при яких вимагається застосовувати певні засоби захисту працюючих від шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Посів кукурудзи проводили агрегатом у складі трактора МТЗ-80 та сівалки СУПН-8.

При сівбі кукурудзи шкідливими факторами для людини є токсичний пил і аерозоль від пестицидів та мінеральних добрив, а також пилові частки від ґрунту у вітряну погоду.

Особлива увага приділяється правилам особистої гігієни під час посіву протруєного посівного матеріалу. Заправка сівалок насінням проводиться лише на спеціально відведених поворотних смугах поля після повної зупинки посівного агрегату.

Внесення мінеральних добрив при посіві кукурудзи спричиняє виділення шкідливих газів. Так, аміак, що виділяється з аміачної селітри сприяє виникненню запалення верхніх дихальних шляхів. А такі види добрив, як суперфосфат і хлористий калій викликають подразнення слизової оболонки носа і очей. Якщо посів проводити в сухий грунт, то працівники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря. Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів доводиться адаптуватися до коливань атмосферних факторів: температура повітря, вологість, швидкість вітру. Температура повітря може знижуватись нижче +10 0С або підніматись вище 25 – 29 0С. В кабіні трактора, в наслідок роботи двигуна, температура підвищується до 30 – 35 0С. В таких умовах швидко настає фактор стомлення організму.

Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так, під час роботи двигуна на повну потужність фактичний рівень шуму досягає 105 – 115 дБ, проти норми 85 дБ. Також змінюється і вологість повітря на 15 – 20 %.

Особлива шкідливість для осіб, які обслуговують посівні агрегати створюється від дії загальної вібрації.

Крім шкідливих факторів зустрічаються ще і особливо небезпечні виробничі фактори – це схил поверхні поля понад 16 градусів. В таких умовах потрібно правильно вибрати напрямок руху агрегату.

Технічні небезпеки створюються тоді, коли на обертових частинах і передачах відсутні захисні кожухи [ ].

Збирання кукурудзи на зерно проводили комбайном ДОН-1500.

При збиранні кукурудзи на зерно небезпечність створюється приводними механізмами, обертовими вузлами, шнеками, ріжучими апаратами. Очистку різальних апаратів та їх налаштування в польових умовах проводять при вимкненому двигуні комбайна. Самохідні зернозбиральні машини повинні мати справний технічний стан, який перевіряється безпосередньо перед початком роботи. Проводиться холосте прокручування агрегатів. Перед початком роботи обов'язково подається звуковий сигнал.

Ситуація травмування працівника виникає внаслідок недостатньої трудової дисципліни або порушення правил безпеки. Враховуючи реальні умови і небезпечні та шкідливі виробничі фактори роботу потрібно організовувати так, щоб уникнути їх дії на організм людини і усунути небезпечні ситуації. З цією метою потрібно при виконанні робіт на посіві та збиранні кукурудзи на зерно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.

Перед початком робіт проводиться повторний та позаплановий інструктажі, згідно з вимогами „Типове положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці”, яке було затверджене 26 січня 2005 року. До роботи на обслуговування агрегатів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли навчання та мають спеціальне посвідчення. обов'язково після проведення інструктажів проводиться перевірка знань.

Наказом по ННС УДАУ призначається комісія для перевірки технічного стану всієї техніки. До складу комісії входять:

-        інженер з охорони праці;

-        бригадир;

-        трактористи.

         Всі працівники перед початком роботи направляються на медогляд.

 Посівні агрегати, трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи якщо вони забезпечені засобами для гасіння пожежі, основним є вогнегасник вуглекислотний і відповідають вимогам ДСТУ-12.2.019-86 ССБТ та заводській інструкції.

Перед початком роботи агроном зобов'язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату, відмітити віхами круті схили чи обриви. виділити місце для заправки агрегату, організувати механізовану заправку агрегатів. При груповій роботі посівних агрегатів – визначити старшого на агрегаті.

         Всі працівники забезпечуються спецодягом, відповідно до „Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань”. Для захисту органів дихання видаються респіратори марки РУ-60М з патронами А, для захисту очей – окуляри марки ПО-1, ПО – 2.

На відстані 100 м обладнується пересувний вагончик, який забезпечується питною водою та водою для миття рук, милом, рушником, медичною аптечкою. Всі працівники забезпечуються безкоштовним харчуванням на період виконання робіт. Для працівників, які працюють з пестицидами в раціон харчування обов'язково включається молоко і масло [ ].

Для підвищення рівня роботи з охорони праці необхідно впроваджувати слідуючи організаційні заходи, що сприяють високому рівню проведення робіт і застереженню травмуванню механізаторів та осіб, які обслуговують посівні і збиральні агрегати:

-        не допускати до роботи працівників, що не пройшли медогляд, навчання та інструктажі з охорони праці;

-        організовувати двозмінні режими праці серед механізаторів;

-        не допускати до роботи техніку, що не пройшла технічний огляд;

-        належним чином обладнувати місця для короткочасного відпочинку та харчування працюючих;

-        під час проведення посівних і збиральних робіт в місцях роботи агрегатів організовувати чергування пересувних ремонтних машин;

-        розробляти маршрути руху техніки;

-        вести талон безпеки для механізаторів;

-        розглянути фактор доплати до заробітної плати механізаторам, які не допускали порушень з охорони праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.         Василенко В.В. Точность размещения растений и урожай //Кукуруза и сорго.-2006.-№5.-С.9-10.

2.         Блиев С.Г. Влияние густоты растений на урожай зерна в условиях горной зоны //Кукуруза и сорго.-1997.-№4.-С.9.

3.         Столяров Г.В. Эффективность возделывания кукурузы на зерно в Республике Беларусь //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.9-10.

4.         Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и густота посева //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.12-13.

5.         Афонин Н.М. Особенности возделывания кукурузы на зерно в Тамбовской области //Кукуруза и сорго.-2002.-№3.-С.2-3.

6.         Афонин Н.М. Сроки посева, густота растений и продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-1999.-№2.-С.7.

7.         Столяров Г.В. Возделывание кукурузы на зерно в Гомельской области //Кукуруза и сорго.-2001.-№6.-С.7-9.

8.         Кравцов И.А., Федоткин И.В. Продуктивность родительских форм гибридов кукурузы и их возделывание на зерно //Кукуруза и сорго.- 2000.-№4.-С.11-12.

9.         Нечаев В.Ф. Особенности возделывания кукурузы //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.2-5.

10.      Сергеев С.Ю. Оптимизация возделывания кукурузы на зерно в Нижнем Поволжье //Кукуруза и сорго.-2002.-№1.-С.5-7.

11.      Толорая Т.Р. Особенности выращивания кукурузы на гребнях в Краснодарском крае //Кукуруза и сорго.-1997.-№5.-С.7-8.

12.      Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности родительских форм гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-14.

13.      Галиакберов А.Г. Возделывание кукурузы на гребнях //Кукуруза и сорго -2006.-№5.-С.14-15.

14.      Телих К.М. Продуктивность кукурузы в Тульской области //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.8-9.

15.      Кислинский К.Н. Продуктивность гибридов кукурузы //Зерновое хозяйство.-2004.-№8.-С.23.

16.      Плотность стеблестоя родительских форм кукурузы в условиях Беларуси /Н.Ф.Надточаев, М.А.Мелешкевич, А.С.Давыденко, Л.П.Шиманский //Кукуруза и сорго.-2000.-№5.-С.15-19.

17.      Багринцева В.Н. Урожайность гибридов кукурузы при разной густоте стояния растений /В.Н.Багринцева, Т.И.Борщ, И.А.Шарапова //Кукуруза и сорго.-2001.-№5.-С.2-4.

18.      Бомба М.Я., Бомба М.І. Використаймо кукурудзу сповна //Пропозиція.-2001.-С.40-43.

19.      Оптимальная густота растений среднеспелых гибридов кукурузы /С.М.Крамарев, В.П.Бондарь, В.Д.Коваленко, А.Л.Андриенко //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-16.

20.      Багринцева В.Н., Борщ Т.И. Раннеспелая кукуруза на зерно в поздних посевах //Кукуруза и сорго.-2006.-№1.-С.5-7.

21.      Коровіхін С.В. Вплив густоти посіву на водоспоживання кукурудзи в умовах південного Степу //Вісник аграрної науки.-1999.-№9.-С.78-79.

22.      Коровіхін С.В. Залежність продуктивності кукурудзи на насіння від поливного режиму, добрив та густоти посіву рослин //Меліорація і водне господарство.-Київ:Аграрна наука,1999.-Вип.86.-С.38-41.

23.      Ахтырцев М.Г. Повышение урожайности гибридов кукурузы в северной зоне Краснодарского края //Кукуруза и сорго.-2002.-№4.-С.13-16.

24.      Циков В.П. Особливості технології вирощування кукурудзи в умовах недостатнього і нестійкого зволоження степової зони України //Пропозиція.-2000.-№4.-С.39-41.

25.      Багринцева В.Н. Урожайность кукурузы при разной густоте стояния //Кукуруза и сорго.–2001.-№5.-С.2-3.

26.      Крамарев С.М., Бондар В.П. Оптимальная густота растений на участках гибридизации среднеспелых гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-2002.-№6.-С.14-15.

27.      Зайцев А.М., Сергієнко О.О. Хочете мати гроші – сійте гібриди хороші! //Пропозиція.-2001.-№1.-С.40-41.

28.      Якунін О.П., Заверталюк В.Ф. Підвищення врожайності кукурудзи в умовах північного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№6.-С.26-28.

29.      Формування продуктивності кукурудзи залежно від густоти посіву /С.П.Танчик, В.А.Мокрієнко, В.Анідзельський, Н.В.Журавльова //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.-Київ:ЕКМО.-2004.-Вип.1.-С.80-83.

30.      Толорая Т.Р. Продуктивность материнских форм гибридов кукурузы на зерно при различной спелости и густоте /Т.Р.Толорая, В.П. Малаканова, В.А.Корнев //Кукуруза и сорго.-2005.-№3.-С.8-10.

31.      Філіпнов Г.А. Теоретичне обгрунтування вирощування високих урожаїв кукурудзи в сучасних умовах /Г.А.Філіпнов, С.В.Романенко Л.Г.Філіпнов //Хранение и переработка зерна.-2005.-№12.-С.51-53.

32.      Волков Н.М. Кукуруза – царица полей //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.5-6.

33.      Слюдеев Ю.А. Продуктивность гибридов кукурузы при различной густоте стояния растений и дозах удобрений на выщелочных черноземах Рязанской области //Кукуруза и сорго .-2003.-№4.-С.6-8.

34.      Серегин А.М. Кукуруза требует внимания //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.8.

35.      Сотченко В.С. Кукурузе – должное внимание //Кукуруза и сорго.-2005.-№2.-С.6-7.

36.      Орлянский Н.А., Орлянская Н.А. Поведение кукурузы в условиях исскуственного стресса, вызванного загущением посевов //Кукуруза и сорго.-2005.-№4.-С.5-8.

37.      Орлянский Н.А. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов /Н.А.Орлянский, Н.А.Орлянская, Д.Г.Зубко //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.2-4.

38.      Азуркін В.О. Кількість квіток на качані кукурудзи та її насіннєва продуктивність //Збірник наукових праць Інституту землеробства південного регіону УААН.-Херсон,2002.-С.103-105.

39.      Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти стояння рослин в північній частині Степу України: Автореферат дис. канд. с.-г. наук.-Дніпропетровськ,2000.-22с.

40.      Панфилова О.Н., Сергеев С.Ю. Влияние густоты растений на продуктивность инцукт-линий          кукурузы в различных погодных условиях северо-западной части Волгоградской области //Кукуруза и сорго.-2005.-№5.-С.4-7.

41.      Методичні рекомендації по ефективному використанню зрошуваних земель у господарствах Херсонської області /В.С.Сніговий, М.Г.Гусєв, М.П.Молярчук.-Херсон,2000.-С.24.

42.      Йовин П. Влияние плотности посева на урожайность и полегание гибридов кукурузы //Кукуруза и сорго.-1999.-№5.-С.23.

43.      Архипенко О.М. Агротехнічні заходи підвищення продуктивності та пожнивності кукурудзи /О.М.Архипенко, А.О.Артющенко, О.І.Кухарчук //Вісник аграрної науки.-2005.-№6.-С.15-18.

44.       Писаренко П.В., Лавриненко Ю.О.,  КоковіхінС.В. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах південного Степу //Хранение и переработка зерна.-2002.-№7.-С.28-30.

45.      Понуренко С.Г. Фенотипічний ефект та екологічна пластичність зразків генофонду кукурудзи за ознаками якості зерна і продуктивності /С.Г.Понуренко, І.А.Гур’єва, І.А.Панченко //Наукові праці Полтавського ДАА.-Т.4(23).Сільськогосподарські науки.-Полтава,2005.-С.64-66.

46.      Бомба М.Я., Бомба М.И. Комплексное действие обработки на продуктивность кукурузы на зерно //Кукуруза и сорго.-2000.-№4.-С.7.

47.      Дикарев Г.Р., Ефанов Д.В. Адаптивная технология возделывания кукурузы на зерно на неорошаемых почвах Нижнего Поволжья //Кукуруза и сорго.-2007.-№1.-С.8-12.

48.      Луканев И.В. Увеличение производства кукурузы на зерно в хозяйствах Украины //Кукуруза и сорго.-1999.-№4.-С.7-10.

49.      Миленин В.В. Гибрид кукурузы СТК 189 МВ //Кукуруза и сорго.-2001.-№3.-С.11.

50.      Ківер В.Х., Куниця В.М. Програмування урожаїв кукурудзи на Дніпропетровщині //Пропозиція.-2001.-№5.-С.7-8.

51.      Здольник В.Г. Потенціал нових гібридів: Перспективи виробництва зерна кукурудзи на Чернігівщині /Н.В.Здольник, В.Г.Данилець, А.А.Клочко //Насінництво.-2006.-№2.-С.3-8.

52.      Зінченко О.І. Рослинництво /О.І.Зінченко, В.Н.Салатенко, М.А.Білоножко.-Київ: Аграрна освіта,2003.-591с.

53.      Запорожець Ж.М., Савченко С.П. Вплив густоти рослин на врожайність імбредних ліній та гібридів кукурудзи /Матеріали Всеукраїнської конференції молодих вчених: Уманському ДАУ – 160 років.-Умань,2004.-С.35-37.

54.      Григор’єва О.М., Григор’єва Т.М. Урожайність зерна гібридів кукурудзи залежно від густоти рослин і технологічних моделей в умовах північного Степу України /Зб. наук. пр. Уманського ДАУ.-Умань,2006.-Вип.63.-С.31-35.

55.      Лихочвор В.В. Рослинництво: Технології вирощування сільського-сподарських культур.-Київ:ЦНЛ,2004.-798с.

56.      Рослинництво /В.Г.Влох, С.В.Дубковецький, Г.С.Кияк, Д.М.Онищук; За ред. В.Г.Влоха.-Київ.: Вища школа,2005.-382с.:іл.

57.      Доспехов Б.А. Методика полевого опыта с основами статистической обработки результатов исследований.-5-е изд.,перер. и доп.-Москва:Агропромиздат,1989.-351с.

58.      Доспєхов Б.О. Дослідження з фітопатології та ентомології.-Вип.9.-Київ:Урожай,1968.-152с.

59.      Методологические рекомендации по проведению полевых опытов с кукурузой.-Днепропетровск,1980.-54с. (ВНИИ кукурузы, ВАСХНИЛ)

60.      Аграрна економіка: Підручник /Д.К.Семенда, О.І.Здоровцов, П.С.Котик, О.О.Школьний, О.Л.Бурляй, М.А.Коротєєв, Л.Ф.Бурик; За ред. Д.К.Семенди, О.І.Здоровцова.-Умань,2005.-318с.

61.      Методические рекомендации по биоэнергетической оценке гибридов кукурузы.-Москва:ВАСХНИЛ,1988.-40с.

62.      Методичні вказівки по виробництву гібридного і сортового насіння кукурудзи в Черкаській області /Упоряди. І.П.Чучмій. - Черкаси: НДІТЕХІМ,1996.-40с.

63.       Кухарчук П.І., Войтовик М.В. Технологічні аспекти підвищення урожайності зерна кукурудзи// Агробізнес сьогодні. – 2006. –№ 11. – С. 18-20.

64.       Циков В.С., Матюха Л.А. Интенсивная технология возделывания кукурудзы. – М.: Агропромиздат, 1989. – 247 с.

65.      Князюк О.В. Вплив агроекологічних факторів і технологічних прийомів на ріст, розвиток і формування продуктивності кукурудзи // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2004. – Випуск 30. – С. 59-65.

66.       Кушенов Б.М. Продуктивность фотосинтеза и урожайность кукурузы // Кукуруза и сорго. – 1998. – № 4. – С. 3-5.

67.      Андрієнко А.М. Фотосинтетична діяльність та продуктивність нових гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин  // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 36-38.

68.      Кравець Т.О. Продуктивність кукурудзи на зерно в залежності від густоти посіву та доз добрив // Збірник наук. пр., присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна / УСГА. – Умань.–2000. – С. 74-78.

69.      Разуваев А.И., Семина С.А., Разуваева Н.Ф. Предуборочная густота растений и продуктивность кукурузы в зависимости от нормы высева семян // Кукуруза и сорго. – 1996. – № 2. – С. 8-9.

70.      Тооминг Х.Г. Растениеводство по принципу максимальной продуктивности // Сельскохозяйственная биология.-1984.-№9.-С.3-14.

71.      Панькін В.С. Густота стояння рослин гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України / В.С. Панькін, О.О. Павлюк // Бюлетень інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2005. – № 23-24. – С. 33-35.

72.      Азеренкова А.С.  С оптимальной  загущенностью // Кукуруза и сорго. – 1990. – № 2. –  С.18-19.

73.      Гриценко В.В., Калошина З.М. Семеноведение полевых культур. – М.: Колос, 1984. – 272 с.

                             ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. 1 Динаміка припливу ФАР і площі листків кукурудзи протягом вегетаційного періоду.

1 – денні суми ФАР; 2 – площа листя рослини

Додаток В

2005р